Пушич: «Хочеться бачити багато руху, високий пресин та сміливість. Це те, що ми розвиватимемо найближчим часом»

Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Маріно Пушича після матчу з «Барселоною».

– Як для вас усе відбувалося, адже, наскільки відомо, це тільки ваш другий день у клубі?
– Звісно, це неймовірний досвід протягом останніх трьох днів: змінити один чудовий клуб, «Феєнорд», на інший чудовий клуб, «Шахтар», а також провести одне тренування та кілька зустрічей з командою, щоб підготувати її до цієї гри. А такий матч, як відомо, зовсім не з легких, коли граєш з «Барселоною» на виїзді. Усе відбувалося дуже бурхливо протягом цих днів. Один з колег сказав: «Маріно, я знаю тебе один день, а таке відчуття, ніби ми знайомі три роки». Це було напружено, але я вдячний всім у «Шахтарі» за теплий прийом та підтримку протягом останніх двох днів.

– Ви зробили тільки три заміни. Чому обмежилися цим?
– Тут справа не в кількості. Якщо я роблю заміну, то хочу побачити іншу гру, можливо, змінити ритм чи здивувати суперника. А іноді потрібно щось робити з виснаженням деяких гравців, які дуже тяжко працювали цього вечора. Я побачив, що команда грала в достатньо хороший футбол, і в такому випадку не мав потреби робити заміни.

– Я розумію, що ви тільки кілька днів у команді, але хочу спитати про гру Матвієнка. Йому заважає травма чи неналежна форма?
– Ви вважаєте, він грав недостатньо добре?

– Навіть Тарас Степаненко мав кілька зауважень до нього протягом гри.
– Дивіться, потрібно зрозуміти одну річ: для команди це теж значні зміни, багато емоцій. Раптово перед ними з’явився новий тренер. Було три тренери за останні кілька днів. Це дуже багато значить для гравців. Усі завжди думають, що ти маєш просто вийти та грати у футбол, але вони теж люди, у них є емоції. Можу сказати одне: я ніколи не обговорюю окремих футболістів, але я надзвичайно пишаюся всіма своїми гравцями цього вечора. Хлопці вийшли, щоб змагатися з «Барселоною», однією з найкращих команд Європи за грою та якістю. Ви питали про Матвієнка? Я ним теж пишаюся.

– Степаненко сказав, що ви просили їх грати сміливо, амбіційно. Чи задоволені командою?
– Так, повністю. Насправді, вони зробили все, що я просив. Звісно, є моменти гри, коли доводиться витримувати тиск «Барселони», та навіть попри ці страждання вони показали характер: були досить жорсткими, організованими й дисциплінованими, підтримували один одного. Дуже важко відповідати на такий високий пресинг та інтенсивність з боку суперника під час володіння м’ячем. Ми змінили дещо в перерві, хоча й у першому таймі команда непогано справлялася. Якщо ми можемо міняти щось під час гри з таким суперником, то маємо потенціал і характер. І це те, чим я найбільше задоволений.

– Що українські вболівальники «Шахтаря» можуть очікувати від футболу у вашому стилі, який ви хочете прищепити клубу? Ми побачили деякі початкові аспекти: побудову атаки з глибини, гарні швидкісні комбінації, атаки флангами. Можете підсумувати, якою хочете бачити гру команди?
– Ви вже згадали кілька речей, які я вважаю дуже важливими. Це частина мого бачення. По-перше, «Шахтар» – великий клуб в Україні. Коли в тебе великий клуб, тобі треба намагатися домінувати в деяких аспектах, а може, узагалі в усіх. Це домінація як без м’яча, так і з м’ячем. Я люблю футбол, і коли я його дивлюся, то хочу отримувати задоволення від перегляду. Також я хочу отримувати задоволення від гри моєї команди, коли я спостерігаю її на полі. Тому хочеться бачити багато руху, високий пресинг, сміливість, яку ми показали цього вечора. Це те, що ми розвиватимемо найближчим часом. От і все. Хочеться бачити гарний футбол.

– Особливий вечір для Дмитра Чигринського, адже «Барселона» – його колишній клуб. Зараз він не грав. Якою ви бачите його роль у складі?
– Дуже гарне запитання, дякую. Я був дуже радий за нього, що він був тут з нами, зміг зустрітися з людьми, з якими колись грав чи працював. Він усміхався, і це було приємно бачити. Він досвідчений, розумний, має чудовий характер. Це також стосується інших гравців його віку в нашому складі: вони підтримують молодих виконавців і допомагають їм, слугують орієнтиром. Я хочу, щоб вони виконували цю роль теж, і вони відмінно це роблять.