Сікан: «Якщо вони скажуть «ми втомилися», нас усіх завтра вже не буде»

У поточному сезоні Данило Сікан вже тричі забив за Шахтар у Лізі чемпіонів. Його гол у ворота Барселони став єдиним і приніс гірникам важливу перемогу. 22-річний нападник поділився своїми враженнями після матчу з каталонцями, розповів про відносини з Маріно Пушичем та назвав улюблений клуб (не Шахтар).

– Перш за все хочу привітати вас із перемогою. Ви отримали травму, тож як почуваєтесь?
– Дякую. Почуваюся добре. Як такої сильно травми немає. Трішки забій та й все.

– Емоції після матчу з Барселоною вже вляглися. Як ви оцінюєте гру?
– Матч склався для нас дуже чудово, бо ми змогли витерпіти при такому рахунку як 1:0. І нам усе вдалося. Думаю, що ми добре впоралися із завданням тренера. В принципі у Барселони не було жодного дійсно небезпечного моменту.

– Іспанські ЗМІ назвали вас «кошмаром для захисників». Ви забили переможний гол. Як почуваєтесь у статусі такого героя?
– Дуже щасливий забити саме цей гол і саме Барселоні, оскільки вболіваю за них із самого дитинства. Кошмар? Та ні, я не вважаю так. Ми всі чудово провели матч і всі партнери заслужили звання «гравця матчу».

– Це найважливіший ваш гол?
– На цю мить, так, може бути.

– Ви відсвяткували у стилі Джуда Беллінгема. Це випадковість чи був план?
– Це все було спонтанно.

– Минулого сезону у вас був промах в матчі проти Селтика. Чи вважаєте, що настала сатисфакція за той момент?
– Та ні, це футбол, все може статися з будь-яким футболістом.

– У другому таймі був епізод, коли ви не віддали пас на Матвієнка, а вирішили пробити самотужки. Чи відбулася у вас розмова про цей момент?
– Так, він мені сказав: «1:1». У першому таймі в нього був такий самий момент. Тут нічого такого, це все ігрові моменти. Я так само міг би й забити.

– У вас три м’ячі в Лізі чемпіонів. Яку маєте особисту ціль у турнірі?
– Хочеться вийти з групи в Лізі чемпіонів. І, так, це головне. Для мене найголовніше – це командні здобутки.

– Команда вже деякий час працює з Маріно Пушичем. Які у вас із тренером склалися відносини?
– Він дуже гарний тренер. Пушич все пояснює до деталей. У нього є розуміння того, як грає команда. Пушич також добре розуміє, проти кого грає Шахтар. І найголовніше: він бачить, як ми можемо виграти, чим можемо скористатися. Розуміє стиль, який ми хочемо, та футболістів, які можуть і хочуть грати. Він мотивує нас, допомагає покращитися і вигравати матчі. У нас дуже добра атмосфера в команді.

– У команді є досвідчені гравці, такі як Ракицький, Чигринський, не варто забувати про Пятова та Даріо Срну. Чи дають вони вам поради перед важливими матчами?
– Звичайно. У них дуже багато досвіду, вони розуміють що означає грати проти Барселони чи київського Динамо. Кожну гру вони діляться досвідом, радять щось, і говорять, що краще зробити, де можна бути трішки хитрішим.

– У вас був досвід виступу в другій бундеслізі, у клубі Ганза. Чи допомагає це зараз?
– Так, досвід був, втім, не дуже великий. Пів сезону пограв лише там. З одного боку спогади дуже хороші, з іншого – не дуже, оскільки, коли я перейшов, почалася війна. Я не зміг себе проявити там, але завжди викладався на повну.

– Ви можете грати на фланзі і в центрі. Де вам комфортніше?
– Мені імпонує позиція центрального нападника.

– Що подобається більше – забивати чи асистувати?
– Звісно, забивати.

– Чи є у вас особливий ритуал підготовки до матчів?
– Та ні, немає.

– Шахтар багато подорожує. Як ви справляєтесь, долаючи такі відстані?
– Є втома, але, розумієте, у нас є приклад – наші військові. Вони боронять країну кожного дня і кожен день вони в окопах. Вони не можуть сказати «ми втомилися». Якщо вони так скажуть, то нас усіх завтра вже не буде.

– За якими командами, крім Барселони, ви стежите?
– За всіма командами, які можна назвати топами, я стежу. Не дуже багато дивлюсь футбол, але якщо цікавий матч, особливо Ліга чемпіонів, то звісно. Якщо такі матчі як Арсенал – Манчестер Сіті або Мілан – Інтер, то буду дивитися.

– Чи є у вас орієнтир серед нападників? Чи є футболіст, за яким тривалий час стежили?
– Є різні гравці і від кожного можна щось взяти для себе. Стежив, так, але це не нападник, це Зінедін Зідан, а інший – Роналдо «Зубастик». Звичайно, дивився на Роналду і особливо Мессі.

– Ви отримали виклик від Сергія Реброва в збірну України. Що відчуваєте?
– Дуже щасливий, що потрапив у список на такі відповідальні матчі. Грати за національну команду було ціллю.