Сопко: «Факт євровесни – серйозне досягнення для «Шахтаря»

У п'ятому турі групового етапу Ліги чемпіонів «Шахтар» на виїзді зіграв унічию з «Селтиком» (1:1) і за підсумками цього результату гарантував собі як мінімум потрапляння до плей-офф Ліги Європи. Команда Ігоря Йовичевича вже не опуститься нижче третього місця в групі F, але цілком може поборотися за друге: для цього в останньому турі треба перемагати «РБ Лейпциг», який у паралельному матчі сенсаційно обіграв мадридський «Реал» (3:2).

Своїми думками про матч у Глазго поділився відомий футбольний експерт Олександр Сопко .

«Йовичевич трохи запізнився із замінами»
– Як минула гра з «Селтиком», так і ця проходила за одним і тим самим сценарієм з боку «Шахтаря». І якщо взяти обрану тактику, а також тренерський план, він працював. І щодо гри в Глазго результат навіть нижчий, ніж він міг би бути, тому що передумов для перемоги у «Шахтаря» було більше, ніж у першій грі. «Селтик» грав більш відкрито, було зрозуміло, що втрачати йому вже нічого. Відповідно, були в них серйозні провали, обрізки, відповідно команду можна було б покарати набагато більше, ніж одним забитим голом. Той-таки Мудрик міг сьогодні у трьох-чотирьох епізодах або сам забивати, або асистувати партнерам.

«Шахтар» не шукав кращого від того, що було добрим у цьому протистоянні, тактика спрацювала. Єдине, якщо вже робити зауваження щодо тренерських рішень, то, вважаю, Йовичевич трохи запізнився із замінами, наприкінці явно не вистачало свіжості та мобільних, моторних футболістів, багато доводилося працювати без м'яча.

У той же час, за всієї якості тактичної гри, з правильним виходом у контратаку, на жаль, величезний відсоток індивідуального браку, який був у футболістів. Він просто зашкалював, і я навіть не знаю, з чим це пов'язано, адже навіть у грі з «Реалом» такої кількості браку та невиправданих рішень не було. Особливо «відзначилися» в цій частині Бондаренко, Зубков, Тейлор, при тому, що ці хлопці можуть зіграти набагато надійніше та ефективніше у плані як колективних дій, так і вирішення окремих епізодів.

«Момент Сікана ще довго крутитимуть у всіх оглядах як антифутбольний»
– Ну а те, що створив Сікан, так воно взагалі ні в які ворота не лізе, причому у всіх сенсах слова – ні у футбольні, ні в регбійні, ні навіть якщо їх переставити. Незрозуміло, яке рішення футболіст приймав – чи він роздвоився в цей момент, чи вагався – приймати м'яч або бити. Вийшло в результаті незрозуміло що. Для форварда у таких ситуаціях вже має виробитись певний стереотип прийняття рішень. А думати, перебуваючи перед порожньою брамою, а що ж мені робити – ну тоді, напевно, треба знову йти до школи і заново розпочинати навчання. Думаю, що цей момент ще довго крутитимуть у всіх оглядах як антифутбольний. Проте, таке буває, гравець ще довго згадуватиме про нього. Свого роду зарубка на все життя. Такі моменти у футболістів бувають, треба про них пам'ятати та робити висновки.

Але, водночас, критику так чи інакше перекреслює те, що є результат – команда перейшла в євровесну. Для «Шахтаря», який будує нову команду, по суті створюється заново – це дуже великий успіх, який ще у вересні ніхто не міг припустити. Тим більше, що не втрачено шансів потрапити ще й до плей-офф топ-турніру. Але вже сам собою факт євровесни – серйозне досягнення для команди, яка ще в пошуку, не розкрилася, як я думаю, навіть наполовину. Видно потенціал, є дуже багато здібних талановитих футболістів, які мають додавати. І для яких потрібні саме ігри такого рівня, адже саме у таких матчах футболіст зростає, а євровесна буде якраз додатковим трампліном для багатьох гравців та для команди загалом. І для Ігора Йовичевича як тренера. Тож залишається, крім критики, привітати їх усіх, вони молодці. І результат цього успіху – це не лише сьогоднішня гра. Вони по цеглинці в кожній грі терпіли, виривали своє десь із м'ясом, десь із потом, із травмами, кров'ю. Переоцінити це складно.

«У пропущеному голі є колективна помилка учасників епізоду»
– І все ж, у ситуації з пропущеним голом хто в «Шахтаря» більше винен – тут просто випадковість, що м'яч відскочив від ноги захисника або все-таки є серйозна помилка, враховуючи, що гравець, який забив, зробив це без будь-яких перешкод?
– Там ціла лінія оборони не дограла так, як належить. Вони вишикувалися в одну лінію, простріл виявився таким, що його ніхто не зміг перехопити. Плюс легко дали цей простріл зробити. Повторюся – той самий Тейлор, мабуть, не найкращу гру провів, у першому таймі з його флангу прозирало дуже добре. Та й Зубков із Бондаренком не особливо допомагали, правий фланг взагалі працював не дуже. В наявності ланцюжок помилок – десь великі, десь не дуже, але в кожному з епізодів можна було зіграти набагато краще, той самий Матвієнко, по суті, стояв, руки за спиною тримав, аби йому м'яч не влучив, але, по суті, не контролював ні м'яч, ні гру. В наявності колективна помилка кожного з гравців, хто в моменті з пропущеним голом був у штрафному майданчику.

Але не можна не відзначити й позитивний бік – у боротьбі на другому поверсі наші хлопці опинилися у всіх сенсах на висоті, зуміли нав'язати справжню чоловічу верхову боротьбу. Для шотландців це норма, а ось для мене це був новий, добрий штрих у грі «Шахтаря».

«Ті, хто хоче купити Мудрика, незадоволені, адже ціна на гравця зростає»
– Мудрику сьогодні вдалося зберегти раціональний баланс між своїми індивідуальними діями та командною грою?
– Думаю що так. Сьогодні він саме цей баланс утримував, особливо в центрі поля. Намагався виходити через пас, але при цьому коли був простір, то Михайло включав свої найкращі якості – хороший дриблінг, контроль м'яча на величезній швидкості, коли гравця зловити вже неможливо. Думаю, що у сьогоднішній грі він це добре відчув, бо серйозних обрізок у нього не було. Швидкість, контроль м'яча на великій швидкості, різкість, гострота прийняття рішень – все це у шотландській грі Мудрик продемонстрував сповна. І все це цінується найбільше у сучасному футболі, не дарма за Михайлом уже полюють гранди європейського футболу. Думаю, що сьогоднішньою грою він задоволений, і агенти його задоволені, і клуб задоволений його грою. Незадоволені лише ті, хто має намір його купувати, оскільки ціна на футболіста зростає.

«Бондарю потрібно покращити гру один в один»
– Чи відчувається з боку, що Валерій Бондар переживає зараз серйозний спад і перебуває не в найкращій формі?
– Є, безперечно, над чим гравцеві працювати. Бо коли він під пресингом, то надто довго приймає рішення. Отримуючи м'яч, він його спочатку не бачить, потім починає чекати, по ходу щось вигадуючи і себе заганяючи в цейтнот. Можна згадати момент, коли у штрафному майданчику він намагався витягнути м'яч, при цьому сам спіткнувся, втратив його, в результаті міг «Шахтар» і пенальті отримати, і багато чого іншого. У той же час, саме в Глазго він був гарний саме у верховій боротьбі. Те, що потрібно витримати, він витримав. Вважаю, що потенціал у Бондаря набагато вищий, ніж він зараз показує. І сподіваюся, що він сам це розуміє як гравець, який пройшов усі молодіжні збірні і постійно був на увазі, йому пророкували дуже велике майбутнє. Зараз у нього такий вік, коли треба не просто боротися за місце в основному складі, а бути лідером. Для цього, вважаю, йому потрібно покращити гру один на один, раніше приймати рішення, більше грати на випередження. Пам'ятаю, як Бондар ще у ДЮФЛ грав – він добре читає гру, багато грав на випередження, у комбінації з трьох-чотирьох передач уже на третій знав, де м'яч і де його зустрічатиме, випереджаючи суперника. Зараз же намагається грати лише у зоні, коли вже суперник прийме м'яч. Але це збіднює гру захисника. Сподіваюся, що Валерій усе це розуміє і не зупиниться на тому, чого досягнув зараз.

«Сподіватися, що «Лейпциг» гратиме у півсили, зовсім неправильно»
– Сенсаційна перемога «Лейпцигу» над «Реалом» на користь «Шахтаря». Можливо, що німецька команда десь видихнеться, перш за все, емоційно чи, навпаки, цей факт німців ще більше окрилить, тим більше перед «Шахтарем» на тлі образливої поразки в першому матчі?
– Говорити про німецькі команди, що вони можуть втомитися чи не встигнути відновитися – цього не може бути за визначенням. У плані функціональної готовності німецькі команди – це машини, які завжди ідеально готові до сезону. Тим більше, що у своєму чемпіонаті вони вже добре розігналися, набрали форму. Плюс гарна лава запасних, що дозволяє тасувати склад. Тому «Лейпциг, на мій погляд, буде готовий ідеально, оскільки команда має можливість поборотися за перше місце. Яке в цьому турнірі особливо багато не дає, з других місць часто виходять сильніші команди. Але для «Лейпцигу» зробити такий прорив із першого місця, при цьому обійшовши «Реал» – це однозначно успіх. Тож сподіватися, що «Лейпциг» діятиме не на повну силу – неправильно.

З іншого боку, «Шахтар», вирішивши завдання потрапити в євровесну, може зіграти більш розкуто і водночас на максимумі. Команда реально може додати навіть у порівнянні з грою проти «Селтика» в Глазго. В будь-якому випадку треба грати. Таких ігор у сезоні шість, із виходом до плей-офф їх буде ще мінімум дві. Але такі ігри стоять всього внутрішнього чемпіонату, де немає таких емоцій та такого плацдарму для аналізу, для того, щоб будувати своє майбутнє, ясно розуміти, де ти сьогодні і що уявляєш собою як футболіст. Тож хлопцям треба чекати на цю гру і готуватися до неї. Тим більше, що зараз в них виникла впевненість у правильності організації своєї гри, правильності тактичної схеми. Вони знають, як виходити з пресингу, як контролювати м'яч, як використовувати швидкість Мудрика та кому віддати пас у складній ситуації, щоб зберегти м'яч. Але потрібна дуже серйозна робота з індивідуальними помилками.