Бенфіка – Динамо 3:0 (заг. 5:0). За досвідом – до Ліги Європи

Як і тижнем раніше, португальці доволі легко здобули перемогу, що підтвердила занадто велику перевагу «Бенфіки» в класі над цією версією «Динамо». Із перших хвилин господарі увімкнули швидкості, які виявилися непідйомними для наших гравців. Цей невгамовний штурм виглядав якимось навіть показово-демонстративним - настільки, що іноді команда Луческу виглядала відверто розгубленою.   

Врешті решт так воно і було. Запасу міцності киян вистачило десь хвилин на 20, а потім моменти посипалися на ворота Бущана, як після прориву дамби. Грімальдо зі штрафного влучив у штангу, трохи згодом Нерес в оточенні кількох захисників «Динамо» ефектно пробив через себе – Георгій врятував партнерів, як і в першому епізоді за участі Отаменді.

Однак на 27-й хвилині Отаменді все ж відкрив рахунок, скориставшись чудовою верховою передачею Нереса і вдруге вигравши верхову боротьбу у Бесєдіна, що мав відповідати за підключення центрбека «Бенфіки» на стандартах. Цей гол додав господарям куражу, а динамівців, здається, остаточно позбавив впевненості у власних силах – вони почали помилятися в найпростіших ситуаціях, що свідчило або про втому, чи або про зневіру.

І наприкінці першого тайму вони подарували суперникові ще два голи у свої ворота. На 40-й хвилині Сирота просто-таки виклав м’яч під удар Рафі Сілві, а ще за два повних оберти секундної стрілки Нерес влучним ударом завершив контратаку, що розпочалася після чергової обрізки киян у центрі поля. Тож до роздягальні «Бенфіка» поверталася за рахунку 3:0.

Надалі суперникам залишалося хіба що з’ясувати остаточний результат, а вболівальникам «Динамо» було цікаво переконатися в тому, що у перерві тренери зможуть дати раду підопічним. Щоправда, на другу половину господарі виходили вже без тієї жаги до агресивної боротьби, яка й забезпечила їм настільки комфорту перевагу. Тож захищатися киянам було вже трохи легше.

А щодо їхніх атакуючих дій… Наприкінці години ігрового часу Сидорчук ледь не упіймав Влаходімоса на втраті концентрації, намагаючись з центрального кола закинути йому м’яч за комірець, та трохи схибив. Це і був найгостріший момент біля воріт лісабонського клубу…

«Бенфіка» ж грала, скоріше, задля задоволення трибун, що наспівували гімни на її честь та вітально сприймали будь-які дії біло-червоних, що призводили до багатоходового та широкоформатного, але фактично тренувального контролю м’яча.

Врешті решт прихильники «Динамо» теж могли переконатися, що у цьому складі команді Луческу дещо передчасно претендувати на путівку до групового турніру Ліги чемпіонів, де навіть ось така упевнена в собі «Бенфіка» не буде фаворитом. І тому перехід біло-синіх до Ліги Європи має сприйматися нині справою цілком справедливою та такою, що, напевне, більше відповідає їхнім реальним можливостям.

БЕНФІКА (Португалія) – ДИНАМО (Київ, Україна) – 3:0
Голи: Отаменді (27), Рафа Сілва (40), Нерес (42).
Бенфіка: Влаходімос, Жилберту, Отаменді, Морату, Грімальдо, Енцо Фернандес (Паулу Фернанду, 90), Флорентіну (Вайгль, 70), Нерес (Діогу Гонсалвеш, 70), Рафа Сілва (Араужо, 70), Жоау Маріу, Гонсало Рамуш (Муса, 52).
Динамо: Бущан, Кендзьора, Забарний, Сирота, Вівчаренко (Дубінчак, 63), Сидорчук, Шапаренко, Караваєв (Тимчик, 87), Буяльський (Яцик, 90+3), Шепелєв (Царенко, 87), Бесєдін (Ванат, 63).
Попередження: Муса (85) – Шапаренко (82).