Кварацхелія: «У Неаполі Марадона – Бог. Неймовірно, що мені дали тут схоже прізвисько»

«Наполі» без перебільшення можна назвати однією з головних сенсацій цього сезону. Команда Лучано Спаллетті не лише на всіх парах мчить до першого за 33 роки титулу в Серії А, а й уражає в Лізі чемпіонів, де у блискучому стилі виграла групу з «Ліверпулем», «Аяксом» і «Рейнджерс».

Одним із головних творців зльоту неаполітанців, поза всяким сумнівом, став вінгер збірної Грузії Хвіча Кварацхелія, який минулого літа перебрався в «Наполі» з «Динамо» Батумі. В інтерв'ю офіційному сайту УЄФА він розповів про адаптацію на топовому рівні, життя в Італії та своє нове прізвисько.

Про адаптацію в «Наполі»
Мені було важко повірити в це. Не тільки в те, що я гратиму в Лізі чемпіонів. Навіть у те, що я гратиму за таку команду – за команду Серії А. Все здавалося як уві сні.

Але коли я проаналізував й усвідомив, що гратиму на іншому рівні, то зрозумів, що мені потрібно інакше готуватися до матчів. Насамперед, треба було звикнути до іншої роботи в залі. Думаю, я непогано впорався й адаптувався до всього досить швидко.

Про Серію А
Серія А відрізняється від інших чемпіонатів, у яких я грав. Насамперед, швидкістю. Футболісти тут дуже технічні. Вони чудово грають як у захисті, так і в атаці. Мабуть, головна відмінність полягає саме у швидкості – швидкості самої гри.

Про прізвисько Кварадона
Спочатку це здавалося неймовірним, адже моє ім'я асоціювалось із легендою футболу. Я зовсім не очікував цього, але це надало мені великого імпульсу.

Я не знав, як на це реагувати. Говорити дякую, чи чинити якось ще. Поступово я звикаю до цього й маю сказати, що я дуже радий порівнянню з таким гравцем. Це неймовірно.

Про Неаполь і неаполітанців
Найбільше мене здивувало те, що тут люди живуть футболом. Я не так часто кудись вибираюся, але коли виходжу та сідаю в машину, бачу, що це місто живе заради футболу. Вони люблять футбол і просто обожнюють Марадону. Марадона всюди, куди не подивися. Він зображений на задньому склі в таксі. Тут він Бог. Місцеві люблять футбол та дихають їм.

Про роль своїх батьків у футбольному вихованні
Мій батько [Бадрі Кварацхелія] завжди підтримував мене й із радістю давав поради та підказки після кожного мого матчу. Розмови з ним і його поради дуже допомогли. Вони відіграли важливу роль у моєму розвитку. Але на тренування мене водила мати. Якою б не була погода, вона завжди чекала на мене до кінця заняття. Мої батьки відіграли дуже важливу роль у моїй кар'єрі.

Про батумське «Динамо»
Два місяці в цьому клубі стали потужним стимулом і повернули втрачену раніше енергію. Вболівальники, які приходили на стадіон і підтримували нас, створювали чудову атмосферу. Я дуже вдячний цьому клубу та його керівництву. Хотів би подякувати кожному.

Відчувалося, що вболівальники зачекалися на можливість повернутися на трибуни і поринути у футбол. Безліч матчів проходило за аншлагу, такої атмосфери дуже не вистачало грузинському футболу. Гравцям у тому числі. Стимул, який забезпечують уболівальники на трибунах, є унікальним і неоціненним. Без уболівальників складно знайти те додаткове джерело мотивації.

У чемпіонаті Грузії багато приголомшливих футболістів, які можуть досягти прогресу та стати досконалими гравцями. Закликаю всіх ходити на матчі «Динамо» та підтримувати їх. Підтримка дуже багато означає для всіх футболістів, де б хто не грав.

Про юнацьку академію тбіліського «Динамо»
Коли я розпочинав 2011-го, головою академії був Андрес Карраско. Він здорово допоміг мені в розвитку, я багато чого в нього навчився. Він завжди був добрий до мене. Андрес – справжній професіонал своєї справи. Він придумав нові речі, які допомогли багатьом тренуватися під його керівництвом.

Про цілі та мрію
Майже після кожного тренування я виходив поганяти м'яч із хлопцями. Ми грали у футбол три-чотири години. Тоді було складно уявити, що я стану професійним футболістом – гравцям з такої маленької країни, як наша, непросто прокладати собі дорогу. Але я завжди прагнув цього та не переставав мріяти. Тепер я граю в одному з найкращих чемпіонатів у світі й дуже цьому радий.

Про значення номера 77
Це було спільне рішення з моїм агентом Мамукою Джугелі. Але я ніколи не називаю його своїм агентом. Він немов член моєї родини. Я знайомий із ним із 14 років. Ми завжди разом вибираємо номер для мене. Моя улюблена цифра – сім. Так ми разом вирішили, що я гратиму під номером 77.

Про вільний час
У мене не так багато вільного часу. Але коли воно є, я розслабляюся, спілкуюсь із друзями, читаю книги та дивлюся фільми. Мій улюблений серіал – «Втеча» (англ. Prison Break). Зараз я дивлюся його вже втретє. Мені він дуже подобається. Нещодавно нарешті додивився останній сезон «Дуже дивних справ» (англ. Stranger Things), на який у мене не вистачало часу.