Шахтар – Базель 4:1. Звіт про матч 1/4 Ліги Європи

Нічого особливого підопічним Каштру вигадувати не довелося, співавтором гола Мораеса цілком можна вважати не лише Марлоса, а й воротаря «Базеля» Ніколіча. Його безглуздий вихід на подачу кутового надав суперникові фору вже на другій хвилині поєдинку.

Який у швейцарців «план В», так і не вдалося ані побачити, ані відчути. Помаранчево-чорні не давали суперникові надовго заволодіти м’ячем, досить вправно, а іноді й напрочуд елегантно виплітаючи мереживо власних атак, одна з яких знову принесла успіх. Цього разу Мораес виступив у ролі зачинателя, Марлос підхопив ініціативу партнера разом із м’ячем після довгого поперечного пасу, а крапку поставив Тайсон – нехай і не без рикошету від ноги Фрая.

Те, наскільки невимушено «Шахтар» проходив оборону опонента, викликало навіть певний подив, адже в чотирьох попередніх іграх плей-офф «Базель» не пропустив жодного гола. Чи, може, команда Колера сподівалася, що суперник, як у протистоянні з «Вольфсбургом», розтринькуватиме момент за моментом?..

Отже, постало питання про міцність характеру «Базеля», на тлі не надто впевнених дій колективу, котрий і у злагодженості й особливо у швидкості значно поступався «Шахтареві». До великого рахунок міг довести Марлос – Ніколіч у карколомному стрибку «постріл» парирував. Невдовзі лише хрестовина врятувала ворота швейцарців після удару Маркоса Антоніо.

Подекуди складалося враження, що на полі – команди абсолютно різного класу. Принаймні, вдалі індивідуальні дії Пулулу та Кабрала, коли ті довели справу до ударів по воротах П’ятова, з логіки перебігу подій не випливали. Співвідношення сил і небезпечних моментів схиляло до думок про те, що на кожен гол «Базеля» (якщо такий, звісно, трапиться) донеччани спроможні відповісти кількома.

Проте, навіть оцей мінімум труднощів, що їх створили швейцарці до перерви, змушував і замислитися. Маючи таку перевагу, гравці «Шахтаря», можливо, подумки вже зазирали в понеділок, у побачення з «Інтером». І дриблінг Кабрала, і те, як Пулулу – цілком у стилі Лукаку – продавив Додо разом із Степаненком, пробивши в дальній кут, свідчили: в обороні ні на мить не можна втрачати концентрації. Тим більше – за нинішнього формату фінальної стадії турніру, коли кожна помилка може стати фатальною.

Зовсім без помилок – не обійшлося. На 66-й хвилині П’ятов невиправдано далеко вийшов із воріт, і лише неповороткість Кабрала, котрий не влучив у порожню «рамку», залишила рахунок «сухим» аж до компенсованого часу.

Але й на одну чужу похибку швейцарці припускалися кількох власних. Невтомного Тайсона вони змогли зупинити тільки ціною порушення в карному майданчику, і Алан Патрік реалізував 11-метровий – 3:0!

Це вже був нокаут. Гол Додо після зразкової контратаки став таким собі контрольним пострілом. Упевнена, зовні легка та невимушена перемога «Шахтаря», що вивела «гірників» до півфіналу Ліги Європи. 17 серпня в Дюссельдорфі команду Каштру екзаменуватиме міланський «Інтер».

ШАХТАР – БАЗЕЛЬ 4:1 (Мораес, 2, Тайсон, 22, Алан Патрік, 75, Додо, 87 – ван Вольфсвінкель, 90+2)
Шахтар: П’ятов, Додо, Кривцов, Бондар, Матвієнко, Маркос Антоніо (Майкон, 85), Степаненко, Марлос (Соломон, 72), Алан Патрік (Коваленко, 78), Тайсон (Тете, 85), Мораес (Фернандо, 85).
Базель: Ніколіч, Відмер, Алдерет, ван дер Верф (Рамірес, 73), Петретта, Джака (Маршан, 60), Кампо, Фрай, Штокер (ван Вольфсвінкель, 73), Кабрал (Адемі, 73), Пулулу.
Арбітр – Олівер (Англія).
Попередження: Алан Патрік  (52), Бондар (87) – Фрай (26), Кабрал (64).