Ліга Європи, 3-й раунд. Панатінаїкос – Шахтар. Анонс матчу

Дуже важко усвідомити, що Шахтар виступає у Лізі Європи, а не в ЛЧ. Занадто вже серйозні суперники випали "гірникам" у кваліфікації – після перевантаженого зірками Бешикташа донеччани потрапили на Панатінаїкос. Прізвища тут не настільки гучні, як у турків, але колишніх представників топ-5 ліг тут достатньо.

Панатінаїкос

Найбільше виділяється Факундо Пельїстрі, який виступав за Манчестер Юнайтед, Гранаду й Алавес. Тіна Єдвая можна пам'ятати за Ромою, Байєром та Аугсбургом, а ще він грав у фіналі ЧС-2018.Тоні Вільєна пройшов школу Фейєноорда, а потім побігав за Еспаньйол і Салернітану. Філіп Макс був вихований у Баварії та Шальке, після чого грав за Аугсбург, Айнтрахт і ПСВ. Фанати Серії А точно згадають Філіпа Джурічіча, адже той провів аж 163 матчі у складі Сассуоло, Сампи й Беневенто. Ще 20 поєдинків серб відбігав у АПЛ та Бундеслізі. У Сассуоло серб перетинався з Кір'якопулосом – влітку цей фулбек повернувся з Монци. Неманья Матіч був у Валенсії та Хетафе, а Кароль Свідерскі 15 матчів прові за Верону. Зрештою, саме тут після втечі з Шахтаря й транзитом через Ліон осів вінгер Тете.

З грецьких виконавців найбільше виділяється нападник Йоаннідіс, якого на Transfermarkt оцінюють в 15 млн євро. Щоправда, його бомбардирські якості не вражають – 25-річний Фотіс лишень раз за всю кар'єру забив більше 7 голів, і це сталося аж у позаминулому сезоні. Також слід відзначити фулбека Бакасетаса.

Очолює цю банду Руї Віторія. Піком Руя була Бенфіка, з якою в 2015 та 2016 роках вдалося взяти чемпіонство й дійти до чвертьфіналу ЛЧ. Саме його "орлам" на груповому етапі поступалося Динамо Сергія Реброва.

У Панатінаїкосі справи пішли непогано. Руї Віторія у попередньому сезоні приніс афінянам срібні медалі й перший за 15 років плей-офф єврокубків – елліни дійшли до 1/8 фіналу Ліги конференцій, вилетівши від Фіорентини. Влітку ж команда вилетіла з кваліфікації ЛЧ, по ділу поступившись Рейнджерс (0:2, 1:1).

Ці поєдинки виявились неоднозначними. Шотландські фанати жартують, що "Пао" виявився черговим європейським клубом, який приїхав на Айброкс, повністю переграв господарів і примудрився поїхати з поразкою. У Афінах же колектив провів 20 ударів по воротах, але забив всього раз.

Греки будуть виконувати багато кросів, що не дуже добре для Шахтаря. Не можна сказати, що оборона донеччан аж сильно потерпала від них на початку сезону, але у всіх попередніх наші захисники припускались великої кількості помилок. Також є певні проблеми з контролем підбирання, за що Бешикташ міг покарати.

Порівняння з турками цілком доречне. При хорошому складі Панатінаїкосу бракує тактичних ідей для гри в фінальній третині. Цей колектив більш небезпечний на просторі, а балансування атак у "зелено-білих" дуже невиразне – Аліссону буде де розбігтись. Оборона теж не вражає, але підопічні Руї Віторії будуть заважати Шахтарю великою кількістю єдиноборств. Будуть і грубощі.

Шахтар

Про сильні якості "гірників" уже говорилось дуже багато. Якщо ж коротко – донеччани завдяки зміні структури в атаці кратно покращили якість просувань. Завдяки високим позиціям "десяток" та їхнім хитрим переміщенням "помаранчево-чорні" створюють простір для вінгерів, а ті своїм індивідуальним генієм завдають фатального удару. Команда має велику варіативність у завершальній фазі – у зонах завершення завжди багато футболістів, а рівень майстерності дозволяє розіграти ситуацію у декілька способів (крос, комбінація, удар, скидка від "стовпа" тощо).

Епіцентр на вихідних спробував залишити донеччан без простору, сівши у низький блок з максимально широкою лінією захисту. З одного боку, це створило проблеми – відкрити рахунок не вдавалося до 80-ї хвилини. З іншого, кількість моментів і напівмоментів була високою, і всі вони створювались через різні тактичні механізми. Щось схоже було в другому матчі з Ільвесом, коли розписали внічию 0:0.

Модель гри Арди Турана передбачає високий пресинг і контрпресинг. Величезну увагу турок приділяє перехідним фазам – особливо з атаки в оборону – де вимагається максимально швидкість та інтенсивність. Тут виникають певні проблеми, адже високі позиції "десяток" (а почасти й опорника) відкривають простір за спинами.

Висока лінія оборони через індивідуальні якості Матвієнка й Бондара не сприяє хорошому балансуванню атак, а Очеретько/Судаков/Педрінью/Бондаренко просто не встигають повертатись – при всьому бажанні. Хороший довгий пас через пресинг-групу може вилитись навіть у гольову атаку. Саме так один із голів забив Бешикташ.

Але в цілому Шахтар виглядає потужно. Те, що можна покращити швидко, Арда Туран покращив радикально, але українські команди не можуть бути ідеальними у всіх аспектах. Завжди доводиться чимось жертвувати. У матчах проти Бешикташа й Панатінаїкоса ризик з високими "десятками" є виправданим – він приносить колосальну користь, а суперники не здатні систематично карати за наші вразливості.

Кадрова ситуація

На жаль, у Афінах не зможе зіграти Кевін, який зазнав пошкодження. У матчі з Епіцентром його замінив Егіналду, який може зіграти і нападника. Навряд чи в основі з'явиться Траоре, адже Лассіна зазнав пошкодження у чемпіонаті – та і загалом буркінійця використовують у менш важливих матчах.

Еліас же здорово вийшов на заміну в Тернополі, тож поставимо на його вихід у вістрі атаки. А от замість Егіналду ліворуч цілком може з'явитись і Невертон – хоча більш вірогідною є поява з лави запасних. Грекам же не допоможе тільки вінгер Кіріопулос, але його позицію все одно ділять Тете й Пеллістрі.

Орієнтовні склади

Панатінаїкос: Дронговскі – Коцірас, Палмер-Браун, Туба, Кір'якопулос – Чірівелья – Тете, Бакасетас, Максімовіч, Джурічіч – Йоаннідіс

Шахтар: Різник – Вінісіус, Бондар, Матвієнко, Педро Енріке – Марлон – Аліссон, Очеретько, Судаков, Егіналду – Еліас