Шахтар – Фейєноорд 1:1. ЛЄ, 1/8 фіналу, перший матч. Не шукайте логіку в футболі

«Фейєноорд», який свій останній титул здобував аж у 2018-му, наразі випереджає в турнірній таблиці «Аякс» на три очки й АЗ «Алкмаар» – на п’ять. Крім того, роттердамці вийшли до півфіналу кубкового розіграшу, натякаючи на переможний дубль.

Ці прагнення підкріплені злагодженими й натхненними діями на полі, що виливається в результати. Зокрема, візиту до Варшави на побачення з гірниками передувала п’ятиматчева переможна серія. Останньої ж поразки команда Арне Слота зазнавала три місяці тому – від... «Ренна» в товариському поєдинку.

Обидва учасники не змогли виставити оптимальні склади. У нідерландців дозаліковує пошкодження основний голкіпер Бейло. У донеччан до лазарету втрапив Корнієнко. А ось Бондар, Конопля та Михайличенко змушені були спостерігати за грою з трибун через перебір жовтих карток.

Матвієнко, здобувши від лікарів «добро» на участь у матчі, став єдиним із основних оборонців, хто залишився в обоймі. Це, звісно, не могло не позначитися на ефективності колективних дій. Та особливого зиску з пертурбацій у стані опонента «Фейєноорд» у підсумку так і не вичавив.

На 11-й хвилині позиційно помилився Тейлор, дозволивши Ідріссі отримати м’яч на просторі. Форвард міг бити й сам, але віддав у центр карного майданчика на Шиманськи. Того встиг накрити Степаненко.

Зважаючи на перебіг боротьби в першій половині, момент цілком можна було кваліфікувати як небезпечний. За великим рахунком, до реальних загроз воротам Трубіна гості справу більше не доводили. Втім, тиск нідерландці здійснювали, чимдалі більше конкретизуючи питання: наскільки вистачить міцності в експериментальних тилів «Шахтаря»?

Шансів відсунути події ближче до чужих володінь у гірників виникало не так уже й багато. Не вистачало звичної активності флангових оборонців, а в середині поля – винахідливості й завзяття Мудрика, що без нього «помаранчево-чорні» тільки лише вчаться обходитися.

Майже одразу після перерви «Фейєноорд» створив уже справжній гольовий момент. Гартман, прорвавшись знов-таки зліва, віддав уздовж лінії воріт на Даніло, але Трубін не дав бразильцеві переграти себе в ближньому бою. А слідом за цим поруч із стійкою просвистів удар метрів із 20 іранця Джаханбахша.

Поступово оформилася вже дуже переконлива перевага гостей, котрі фактично затисли суперника на його половині. Крайній захисник «Фейєноорда» Гертрейда, опинившись із м’ячем на куті воротарського майданчика після дотепного пасу з глибини, став щось вигадувати, а міг би спробувати «розстріляти» ворота в дотик. Іще за кілька хвилин Трубін (воротар знову піймав кураж!) у котячому стрибку видряпав кулю з верхнього кута, зреагувавши на удар головою Даніло.

Якби ця перевага згодом усе ж матеріалізувалася бодай у мінімальну перевагу, такий підсумок був би абсолютно логічним. Однак, вкотре вже футбол довів: логіку в ньому шукати не варто. І підписалися під цією істиною Судаков, подавши на 79-й хвилині кутовий, та Ракицький, що завдав разючого удару (єдиного в площину воріт упродовж матчу) – в акробатичному стрибку-пірнанні, місцем, що в самісінькому низу... спини. Диво-гол!

Джаханбахшу влучити трохи згодом було куди легше. Тут тобі й пас-цукерка від Ганцко, й позиція прямо перед воротами. Але м’яч пройшов повз ціль.

І все ж гості встигли відігратися, здобувши заслужену нічию. Атаку, схожу на попередню, тільки з протилежного флангу, розписали два «джокери» – Пайшао та Бульяуде. Аргентинець, вистрибнувши на навіс бразильця понад іншим чаклуном м’яча Тейлором, упіймав Трубіна на протиході.

ШАХТАР – ФЕЙЄНООРД 1:1 (Ракицький, 79 – Бульяуде, 88)
Шахтар: Трубін, Топалов, Ракицький, Матвієнко, Тейлор, Степаненко, Бондаренко (Назарина, 90), Судаков (Петряк, 90), Зубков (Швед, 77), Криськів (Джурасек, 63), Траоре (Келсі, 63).
Фейєноорд: Велленройтер, Гартман, Ганцко, Гертрейда, Педерсен (Траунер, 58), Шиманьськи (Ділросун, 73), Оркун Кокчу, Віффер, Ідріссі (Пайшао, 73), Даніло, Джаханбахш (Бульяуде, 86).
Арбітр – Кружляк (Словаччина).
Попередження: Віффер (70).
Варшава. Стадіон Війська Польського.