Шовковський: «Ми до останнього боротимемося за досягнення своїх цілей»

– Після трьох матчів у вашої команди нуль очок, нуль забитих голів. При цьому «Ференцварош» – перший ваш опонент, який не виступає в ТОП-5 європейських чемпіонатів. Чи відчуваєте ви у зв’язку з цим тиск, що треба обов’язково перемагати?
– Я не питатиму вас, про який тиск ви говорите, і що розумієте під цим. Тому що кожен тренер готує команду до гри і прагне перемагати. Щось вдається, щось – ні, це футбол. Проти нас теж грає команда зі своїми завданнями. Звичайно, хвилювання завжди присутнє. Але ми концентруємося на тому, що розбираємо суперників і готуємося до матчів, аналізуючи як командні дії нашого опонента, так і гравців цієї команди.

– Ваша думка про «Ференцварош»?
– За останні шість років ця команда постійно посідає високі місця і грає на високому рівні. Минулого сезону «Ференцварош» теж домігся певних результатів, показавши велику різницю забитих і пропущених м’ячів.

Тренер, який приніс «Ференцварошу» останню перемогу в чемпіонаті Угорщини, прийняв рішення піти в ту країну, яка проти нас зараз воює. Новий тренер «Ференцвароша» з Нідерландів, і при ньому команда демонструє дуже непогану гру, прагне володіти м’ячем. До останньої гри, з «Дебреценом» (2:2), «Ференцварош» найменше пропустив м’ячів у нинішньому чемпіонаті Угорщини. Ця команда прагне проти будь-якого суперника показувати свою гру, демонструвати свій стиль. Доносимо це до наших футболістів. Тому я думаю, що буде дуже цікава безкомпромісна гра.

– У вашій команді багато молодих футболістів. Який треба мати рівень досвіду, щоб ці хлопці стали конкурентоспроможними?
– «Ференцварош» мав можливість підсилитися перед цим сезоном і придбав 6-7 гравців, витративши під 10 мільйонів євро. На жаль, ситуація в нашій країні не дозволяє нам проводити подібні посилення. У нас є можливість грати тільки своїми вихованцями або українцями. Це накладає певний відбиток на наші дії. Ось ми зараз із вами розмовляємо на прес-конференції, а в Києві знову повітряна тривога...

Для молодих футболістів це дуже великий досвід, можливість відчути найвищий рівень міжнародних турнірів. Якщо ми хочемо розвиватися, мусимо постійно змінюватися і грати з командами, які вищі за нас класом.

Для нас, для України, для українського футболу важливо показувати, що незважаючи на те, що відбувається в нашій країні, ми до останнього будемо боротися за досягнення своїх цілей. І у футболі, і взагалі.

– Наскільки складно грати постійно за кордоном? Чи відчуваєте ви себе в Гамбурзі хоч трохи, як удома?
– Риторичне запитання. Безумовно, зовсім іншою була б ситуація, якби ми грали в Києві за підтримки своїх уболівальників. Але ми вдячні цьому місту, що тут прийняли нас і роблять усе для того, щоб ми почувалися, як удома. Для нас це важливо. Усій Німеччині ми вдячні за підтримку, яку постійно відчуваємо. Але хоч би як ми говорили, що граємо, як удома, це не зовсім так...

– У перших трьох турах у вас були дуже сильні суперники. Чи відчуваєте ви, що зараз у вас перша реальна можливість набрати очки?
– Ми налаштовуємося на кожну команду, вивчаємо кожного її гравця і завжди виходимо на поле, щоб грати і перемагати. Вдається це не завжди. Ваше, журналістів, завдання – давати прогнози, оцінювати шанси, намагатися знайти переваги команд, а наше завдання – готуватися до кожної гри, вивчати суперника і прагнути показати свою найкращу гру, щоб перемогти.