Мората: «Не соромно плакати, якщо це сльози щастя. Сподіваюся, так буде у неділю»

Капітан збірної Іспанії Альваро Мората поділився очікуваннями від фіналу та розповів, як у збірній допомагають Ламіну Ямалю.

У 2008 році, коли збірна Іспанії виграла свій перший великий турнір після довгої перерви, Альваро Мората переходив із «Хетафе» до молодіжної системи «Реала».

Перспективному нападнику було лише 15, коли «ла роха» зустрічалася зі збірною Німеччини у віденському фіналі ЄВРО-2008. Коли Ікер Касільяс підняв над головою головний трофей, хтось сфотографував, як Мората бурхливо святкує перемогу з друзями на майданчику неподалік свого будинку. Офіційний сайт УЄФА нагадав Мораті про ту фотографію під час бесіди з нинішнім капітаном іспанців напередодні недільного фіналу з Англією .

– Ви часто думаєте про цю фотографію тепер, коли ви є капітаном і втілюєте тодішню мрію про нові досягнення збірної?
– Корисно думати про хороше. Приємно представляти та візуалізувати позитивні події. Але попереду маємо ще один матч. Англія – чудова команда, буде важко. Не можу навіть уявити й описати словами, що означатиме ця перемога з Іспанією для мене як капітана.

– Захисник збірної Іспанії Дані Вівіан сказав, що вас дуже люблять у команді. Й додав, що ви кожну гру закінчуєте чи не в сльозах через величезну відповідальність. Мабуть, нелегко так жити?
– Ні, це не через відповідальність. Я про це не думаю. Це – чисті емоції. Як у вболівальника на трибунах. Я повністю сфокусований на грі. Я працюю. Коли мене змінюють, я ніби стаю батьком інших гравців, що спостерігають із трибун. Упевнений, що батьки Мікеля Меріно плакали, коли він забив німцям у 1/4 фіналу. Й батьки Ламіна Ямаля, коли він забив французам у півфіналі. Зі мною відбувається те саме. Це моя відповідальність. Не соромно плакати, якщо це сльози щастя. Сподіваюся, що й у неділю я матиму привід пролити таку сльозу.

– Як ви намагаєтесь допомагати Ламіну Ямалю? Хлопцю лише 17 років.
– Із любов'ю, щиро демонструючи впевненість у ньому. Більшість гравців тут уже кілька місяців проводять матчі разом, і ми говорили йому: «Ми виграємо ЄВРО!» Ми радили йому подумати, як він може допомогти нам у цьому. Ми намагаємось захистити його в дрібницях, тому що він відрізняється від багатьох гравців. Але ми можемо сказати те саме про Ніко Вільямса та Дані Ольмо – всі вони особливі. Я міг би перерахувати всю нашу команду. Зараз ми лише за крок від того, щоб знову переписати історію, але нам доведеться постаратися, бо це буде нелегко.

– У вас були час і можливість трохи відпочити та розважитися?
– Правду кажучи, ні. Поки що не було. Але так і має бути. Ми повинні приділяти велику увагу іншим речам. Ми ще матимемо час повеселитися. Якщо переможемо, відсвяткуємо. Якщо програємо, будемо переживати перші кілька днів, але потім прийдемо до тями та порадіємо тому, що ми пройшли дуже довгий і непростий шлях. Життя не складається з одних перемог і трофеїв. Часом вона дає нам уроки, які ми засвоюємо разом, перебуваючи тут. Знаємо, що важко буде прощатися, адже на цьому турнірі все було чудово.