Його не знає світ, але обожнює Іспанія

Можливо, сходить перед чвертьфіналом з Німеччиною?

Розпорядок де ла Фуенте аскетичний. Підйом о шостій; сніданок без кави, тоді година в тренажерці. Йому 63, і він давно дідусь, але тримається.

Після тренування збірної – командний обід; за тим разом із помічниками вони діляться враженнями і вигадують, що можна змінити. Іноді запрошують когось із гравців.

Вечори й ночі присвячені вивченню суперників, щоб на ранковому тренуванні випробувати нові ідеї на полі.

«Де ла Фуенте дуже мало спить під час турніру» - пише AS, і це читається як докір Луїсу Енріке, який у Катарі вів дивні стріми прямо з номеру.

Тим часом збірна Іспанії показує точно найкращий футбол на Євро, і всередині країни преса потирає руки. Тут вже не сумніваються, що в особі де ла Фуенте зірвали банк.

***

Хто він?

Бойовитий лівий захисник – досить якісний, щоб набігати 234 матчі (5 голів) за чемпіонський «Атлетік» Хав'єра Клементе у 80-ті.

Потім, коли Більбао забуксував, де ла Фуенте поїхав до «Севільї», але лише як дублер Маноло Хіменеса.

Його кар'єра закисала на очах, грав Луїс все менше, і вже скоро поїхав у нижчі ліги до «Алавеса», де й завершив у 94-му лише в 33 роки.

Не зірка, правда? Але суха статистика не скаже вам, що де ла Фуенте також був душею кожної роздягальні, де виступав – навіть якщо не виходив на поле.

«Він завжди заразно жартував, ніколи не скиглив, а коли слід було битися – виходив і бився», - каже Хуліо Салінас. «Не існує в природі людини, яка б говорила про Луїса погано».

Те саме повторює Ісмаель Уртубі, з яким де ла Фуенте разом пробивався в основу Більбао.

«Луїс дуже швидко вписався в групу, де ще грали живі легенди – Дані та Ірібар. Мабуть, це тому, що він завжди готовий жертвувати собою задля команди».

Вже понад 40 років пройшло з тих пір, а вони товаришують досі – постарівші, з дітьми й внуками, але що з того? Зрештою, як і в «Севільї», де у команди початку 90-х навіть є спільний чат, де вони списуються і діляться найважливішим.

Коли де ла Фуенте призначили тренером збірної, повідомлення прислали абсолютно всі.

«Луїс – це феномен. Він завжди телефонує і попереджає, коли не може зустрітись. Найкраще в ньому – це те, що він ніколи не підводить своїх. Бездоганна поведінка. І дуже не любить несправедливості», - розповідає Хіменес, якого доля закинула аж в Парагвай.

Ви починаєте розуміти, так?



***

Завершивши з футболом, де Фуенте почав тренувати.

Спершу аматорів, а далі в академії «Севільї», де у 2001-05 роках підготував для основи таких собі Серхіо Рамоса, Антоніо Пуерту та Хесуса Наваса.

Ви не знали, чому він взяв 38-річного Наваса на Євро? Тепер знаєте.

Та особливо де ла Фуенте любив Пуерту, бачив у ньому кращу версію себе. І страшно лаявся щоразу, коли на заваді трофею ставав La Pulga – вже тоді ніхто не міг зупинити Лео.

Що робити? Він змінив місце, поїхав до Більбао, але набираючи по 46 очок з молоддю у 3-му дивізіоні шансу в основі не отримав.

Контракт запропонував лише «Алавес» із тієж Сегунди-Б, але команда була розвалена, і все завершилося за три місяці.

Ще трохи – і він би поповнив сумовиті ряди телевізійних експертів, це точно. Від цього життя врятував де ла Фуенте ще один друг – Іньякі Саес мав пост у федерації, і порекомендував Луїса у збірну U-19.

Мудре, корисне для всіх сторін кумівство.

***

Луїс виграв для Іспанії Євро U-19 у 2015 році; згодом Євро U-21 у 2019-му.

На Олімпіаді в Токіо він дотягнув своїх до фіналу, де «Фурії» просто забракло класу проти Дані Алвеса, Рішарлісона, Малкома, Дугласа Луїса.

Тим не менше, команди, які будував де ла Фуенте, були і якіснішими, і цікавішими за гру дорослої збірної в той же період.

У 2015-му MVP юнацького Євро став Марко Асенсіо; у 2019-му – Фабіан Руїс.



Ви не знали, чому рядовий піхотинець «ПСЖ» так запалює на Євро? Тепер знаєте.

Де ла Фуенте виростив це покоління – не лише Руїса, а й Сімона, Меріно, Оярсабаля, Себальоса, Солера, Кукурелью. Хтось із них сяє вже зараз, хтось обов'язково повернеться пізніше. В них можуть сумніватися фанати і преса, але не їхній тренер:

«Я ніколи не втомлюся відстоювати наш національний продукт: іспанських гравців, іспанський футбол. На мій погляд, ми найкращі. Я хотів би, щоб це покоління чудових футболістів отримало визнання. Єдине, чого я не знаю – це де наша стеля. Наразі я не бачу обмежень».

Ви не знали, чому де ла Фуенте призначили тренером після шаленого провалу в Катарі?

Чому не звільнили в ході скандалу імені Дженні Ермосо, хоча він і не підтримав феміністок?

Тепер знаєте.

***

Де ла Фуенте не догматик, і легко жонглює схемами.

Він провів відбір з двома опорними, тепер грає з одним. Він вірить в іспанський стиль, але заохочує навіси.

І, так – у нього вже є перший трофей. Влітку 2023 року Іспанія виграла Лігу націй в серії пенальті з хорватами.

Це ж неї розпочався їхній підйом. За тим Альба й Бускетс подалися до пенсійного фонду США, у збірну влилися супершвидкі Ніко та Ямаль – перші ластівки зростаючого покоління мігрантів, що заполонило академії – і про Катар уже забули, ніби й не було.

Забити 7 голів Грузії та 6 голів Кіпру ніби й не подвиг, але й не буденність.

Не випустити Шотландію з її половини поля – не геройство, але мало хто так може.

Ну, а вже перший матч на Євро проти Хорватії розвіяв останні сумніви – де ла Фуенте будує команду, здатну домінувати, як колись Хаві, Іньєста та Вілья.

І це відтоді до них стільки уваги, що навіть до Аро вже доїхали перші кореспонденти.

***

Де воно є?

У винному серці Іспанії – Ла Ріосі.

Щороку там проводять фестиваль і «винну битву» - не таку знамениту, як Ла Томатіна, але не менш липку. Де ла Фуенте народився в тому краї, але цьогоріч приїхати на свято не зможе.

Їхню сім'ю представлять брат, що тримає найпопулярніший в місті бар, та сестра – власниця ательє, що успадкувала від матері.

Ну, і відбудеться усе в тіні стадіону, який з 29 січня 2023-но так і називається «Луїс де ла Фуенте».

«Для нас Луїс в першу чергу Арреро, його успіхи змушують пишатися нашим містом. Але ще важливіше, яка він людина. Вкрай мало тих, хто чогось досяг, залишаються такими близькими з простими людьми», - гаряче запевняє президент місцевого аматорського клубу Хесус Отеро.

А не на камеру додає, що якось Луїс провів екскурсію Мадридом для місцевих хлопчаків, коли грошей на гіда не вистачило.

Не геній, не оригінал, а просто порядна людина – ось хто такий де ла Фуенте.

І знаючи весь бекграунд, вже зовсім не дивно, що після Грузії кореспондент Cadena SER в Севільї Флоренсіо Ордоньєс, знайомий з Луїсом цілу вічність, не стримався:

«Мені б лише одного хотілося – щоб таких, як він, було більше».