Ілля Забарний про дуель з Ромелу Лукаку та волю українців

Ми зустрілись із 21-річним центральним захисником на базі збірної України у Вісбадені та поговорили про те, як стримати бельгійську атаку, чи не соромно йому підказувати старшим партнерам і як він змужнів з часу ЄВРО-2020.

Про матч із Словаччиною

Всі розуміли, наскільки це була важлива гра, особливо після поразки від Румунії. Ми зробили висновки, і в першу чергу додали в самовіддачі. Подивіться, як усі збірні виходять на кожну гру і б'ються. Взяти тих же іспанців: знаємо, як вони вміють працювати з м'ячем, але при цьому вони не здаються в єдиноборствах, не програють нічого. Ми теж це бачимо, і на Словаччину вже вийшли з іншим настроєм, додали в усьому – обороні й атаці.

Ми діяли більш впевнено, а ще показово, як хлопці, котрі виходили на заміну, бились за результат. Я дуже радий, що у нас є така команда і такий колектив, який стоїть один за одного та робить те, що потрібно. Це дуже важливо, і я вважаю, що вони зробили дуже великий внесок у цю перемогу.

Про вольові перемоги збірної України

Не знаю, може нам краще грати після пропущеного? Але насправді це недобре. Всі це прекрасно розуміють. Я знаю, що в нас є характер. Може, з Румунією цього не було видно, але із Словаччиною бачив, як всі вигризали, викладались. Помилки бувають: ти можеш пропустити з дальнього удару, можеш забити сам собі – ми бачимо, скільки автоголів уже на цьому ЄВРО. Але важливо, що у нас є воля, щоб зібратись і переломити гру.

Про зустріч із Бельгією

Дуже хороша команда з якісними і небезпечними гравцями. Усі ми розуміємо, яка саме нас чекає гра і наскільки буде важко. Але я думаю, що немає нічого неможливого. Їм потрібні очки, нам потрібні очки. А там уже подивимось. Навіть не хочу вдумуватись в те, які можуть бути розклади в групі: у мене одна задача і одна ціль – обіграти Бельгію. Я налаштовують тільки на це.

Про дуель із Лукаку

Він дуже габаритний, має великий досвід. Дуже добре знає, як прикривати м'яч і залишатись у цій позиції та створювати для себе простір. Дуже небезпечний в штрафній площі. У нього багато якостей, які він може використати, і завжди є шанси, щоб забити. Це для мене буде хороший досвід, і я з радістю прийму цей виклик. Добре підготуюсь до нього і зроблю все, що в моїх силах. Я в собі впевнений та знаю, на що спроможний.

Про Доку і де Брейне

Усі знають, що Жеремі Доку – дуже швидкий футболіст, просто реактивний, з чудовим стартовим ривком. Він дуже небезпечний біля штрафної. А коли такі футболісти – маневрені та технічні – входять в штрафну, то ти вже можеш просто не встигнути, або зробити фол. Час реакції, твоя позиція – треба враховувати дуже багато нюансів.

Де Брейне – видатний гравець. Ми знаємо, що він може: які передачі віддає, скільки пробігає за матч, як накриває. Звісно, про рівень цих футболістів можна казати багато. Але для мене це нормально. Я буду виходити, знаючи, за рахунок чого ми можемо виграти. І я впевнений у своїх партнерах, у собі. Знаю, що ми можемо це зробити.

Про шлях від ЄВРО до ЄВРО

Якщо порівняти, то на ЄВРО-2020 я був хлопчиком. Тільки почав грати у великому футболі, багато речей не розумів. Але я вважаю, що той турнір провів на гарному рівні. Зараз, гадаю, я вже повністю сформований футболіст. Так, мені є куди рости, але я вже маю певний досвід, награв багато матчів і в збірній, і в єврокубках, і в Прем'єр-лізі. Я грав проти найкращих футболістів світу, і для мене це ЄВРО, звісно, теж дуже важливе.

Я дуже радий представляти свою батьківщину. Ми знаємо, наскільки важко нашій країні через війну. І ми бачимо, як кожна наша гра потрібна людям. Просто хочу подякувати тим, хто нас захищає, і всім, хто нас підтримує і допомагає.

Про підказ старшим партнерам

Може, коли я починав, то було десь ніяково. Але з часом зрозумів, що я не можу мовчати, бо це допомога команді. Неважливо, скільки тобі років, а скільки – партнеру. Це футбол, і в ньому потрібно підказувати. Особливо на моїй позиції, адже я лицем до всього поля і бачу як суперників, так і своїх. Бачу, де треба перекрити зону, або хто провалився.

Навпаки, я хочу, щоб всі гравці розмовляли. І я бачу прогрес у нас в цьому плані. Важливо не ображатись, коли комусь доводиться емоційно підказати. Це футбол, і це нормально. На щастя, у нас це всі розуміють: не буває якихось сутичок після матчу, бо всі ми робимо одну справу.

Про тих, до кого прислухається

У першу чергу це наші ветерани, які багато вже пограли і багато всього знають. Той же Андрій Ярмоленко – для нього це вже четвертий ЄВРО, він знає абсолютно все про турнір, про футбол, про те як команди грали і грають. Я розумію: якщо він щось каже, то це просто безцінний досвід. Так само від Сергія Сидорчука я багато беру корисного, від Тараса Степаненка. Вони підказують такі нюанси, які з часом виявляються дуже правильними.