Словаччина – Україна. Декілька фактів напередодні

Словаччина після оксамитового розлучення з Чехією у 1993 році втретє бере участь у фінальній частині континентальної першості. Перемога у стартовому турі чинного турніру над Бельгією (1:0) стала для неї третьою у восьми проведених матчах (за однієї нічиєї та чотирьох поразок, м’ячі 6-13). Ще одного разу (2010 року) словаки брали участь у чемпіонаті світу (4 матчі, по одній перемозі та нічиїй, дві поразки, м’ячі 5-7).

Водночас у роки спільного проживання з чехами в одній країні (1945-1993) словацький футбол якщо у чомусь і поступався чеському – наприклад, у кількості клубних чемпіонських титулів, – то незначно. А були періоди, коли й переважав. Як, скажімо, 1976 року, коли збірна Чехословаччини стала чемпіоном Європи.

Із 22 заявлених на той турнір футболістів, 14 представляли Словаччину: семеро братиславський «Слован», троє – братиславский «Інтер», двоє – ФК «Кошице», по одному – кошицький «Локомотив» і «Спартак» із Трнави.

При цьому восьмеро виконавців були гравцями стартового складу. А імена які: Антон Ондруш (капітан команди), Ян Пиварник, Маріан Масни, Ладіслав Юркемик, Карол Добіаш. Прихильники футболу з досвідом пам’ятають, наскільки гучно вони лунали по Європі…

Стосунки. За часи незалежності збірні Словаччини й України між собою зустрічалися вісім разів: двічі у відбірному циклі Євро-2016 (вдома у стартовому матчі кваліфікації синьо-жовті поступилися – 0:1, а у Жиліні розійшлися миром – 0:0), двічі у рамках Ліги націй (1:0 на нашу користь у Львові та 1:4 у Трнаві), одного разу на міжнародному турнірі на Кіпрі (3:2).

Ще три зустрічі були товариськими: 2002 року (1:1), 2004-го (1:1) та 2017-го (2:1). Загальний баланс за українцями: 3 перемоги, 3 нічиї, 2 поразки, хоча за м’ячами суперник кращий – 9-10. Двічі у його воротах «розписувався» Андрій Ярмоленко. А участь у поєдинках із сусідами, починаючи з 2014 року, брали 9 футболістів нинішнього складу – від Ярмоленка і Степаненка до Циганкова та Шапаренка.

Іще більше виконавців, котрі мають досвід зустрічей із найближчим опонентом, у словаків – 10. При тому, що минулого року завершив кар’єру найвідоміший із місцевих футболістів сучасності Марек Хамшик, наразі менеджер національної збірної.

Хамшик – рекордсмен сусідів за кількістю проведених матчів (138) і забитих м’ячів (26).

Не поїхав до Німеччини й 33-річний Роберт Мак – четвертий бомбардир країни (16 м’ячів). Саме той Мак, який у стартовому поєдинку відбору до Євро-2016 забив у Києві єдиний гол у ворота Андрія П’ятова (0:1), чим дуже засмутив і тодішнього наставника синьо-жовтих Михайло Фоменка, і всю футбольну спільноту України. Адже починати з мінусу завжди важко і неприємно.

Мак пройшов академію «Манчестер Сіті», пограв у різних клубах континенту, а під завісу кар’єри поїхав підкорювати Австралію – в ФК «Сідней», із яким став володарем Кубка цієї країни. І не приховував, що ще мріє зіграти на першості Європи. Задля того й повернувся до «Словану», де колись розпочинав.

Але повернення виявилося марним. Серед молоді Мак розчинився і на 55-річного італійського керманича словаків Франческо Кальцону враження не справив. Той його проігнорував.

Кадровий потенціал. Водночас Кальцона дуже покладається на ветеранів. У заявці словаків десятеро футболістів від 29 років і більше, а захиснику Петеру Пекарику з «Герти» невдовзі виповниться 38. За середнім віком гравців збірна Словаччини – одна з найстарших на турнірі.

При цьому семеро довгожителів вийшли на поле у матчі з Бельгією. Ще четверо перебувають у найбільш соковитому футбольному віці – від 23 до 29 років. А молодь знадобилася лише на заміну – 23-річний Стрелец, 21-річний Оберт і 22-річний Суслов.

Томаш Суслов – етнічний українець, про що сам нещодавно нагадав в одному з інтерв’ю. До уродженця Луганщини, колишнього воротаря одеського «Чорноморця», австрійського «Зальцбурга» й української збірної Олега Суслова, він відношення не має. Інакше б обов’язково згадав про це.

А розповів, що його батько понад 30 років тому виїхав із України й осів у Словаччині, де власне й народився Томаш і де мешкає зараз його рідня. Але про історичну батьківщину не забуває: з початком повномасштабної російської агресії неодноразово надавав землякам гуманітарну допомогу.

Атакуючий півзахисник Томаш Суслов вважається одним із найталановитіших словацьких футболістів сучасності. Розпочинав у «Татрані» з Прешова, пройшов академію нідерландського «Гронінгена», а наразі є футболістом італійської «Верони».

Певний час Суслов був наймолодшим гравцем збірної Словаччини, дебютувавши в її складі у віці 18 років 5 місяців і 11 днів.