Вельс – Україна: анонс матчу

Подолавши опір збірної Шотландії (3:1), національна команда України у фіналі плей-оф європейської кваліфікації на ЧС-2022 зіграє проти досить загадкового для багатьох українських уболівальників опонента – Вельсу, який в футболі не хапав зірок із неба, проте нині має досить міцний склад, щоб пробитися до фінальної частини чемпіонатів світу вперше з уже дуже далекого 1958 року.

ВЕЛЬС – УКРАЇНА
5 червня, час початку матчу – 19:00
Кардіфф. Стадіон «Кардіфф Сіті»
Арбітр: Антоніо Матеус Лаос
Пряма трансляція: канали «Індиго TV» та «Футбол 1»

ВЕЛЬС

Тренер
Найцікавіше у збірній Уельсу розпочинається вже з персони головного тренера. Де-юре ним є легендарний екс-півзахисник «Манчестер Юнайтед» Райан Гіггз, який ще в січні 2018 року підписав відповідний контракт, проте де-факто нині обов'язки коуча валлійців виконує номінальний помічник Гіггза 47-річний Роберт Пейдж.

Чому відбувається така плутанина? Ситуація полягає в тому, що Гіггза ще наприкінці 2020 року звинуватили у нападі на дівчину із завданням тілесних ушкоджень. В квітні 2021 року, буквально напередодні старту команди у фінальній частині Євро-2020, Футбольна асоціація Вельсу через вказаний скандал і небажання підмочити репутацію національної збірної ухвалила рішення про усунення Гіггза від виконання обов'язків головного тренера команди на континентальній першості. Так біля керма валлійців де-факто опинився Пейдж, який продовжує виконувати ці обов'язки й донині, оскільки ситуація навколо Гіггза все ще не закрита.

Роберт Пейдж не є дуже відомим у футбольному світі персонажем. Під час кар'єри футболіста він переважно грав за рідний для нього «Вотфорд», а після завершення кар'єри подався тренувати, причому спочатку в якості асистента. Самостійно Пейдж встиг попрацювати головним тренером лише у «Порт Вейлі» та «Нортгемптон Тауні», після чого пішов у юнацький та молодіжний футбол, виконуючи функції наставника збірних Уельсу U-17, U-19 та U-21. У серпні 2019-го Райан Гіггз покликав Пейджа до себе в тренерський штаб до головної команди країни і Роберт із задоволенням прийняв цей виклик.

Зірка першої величини
Немає сенсу шукати когось у цій команді більш відомого, аніж 32-річний Гарет Бейл. Цей валлієць став культовою фігурою на батьківщині ще під час виступів за «Тоттенхем», а після переїзду у вересні 2013 року в мадридський «Реал» за рекордні на той момент 101 мільйон євро, і взагалі перетворився на світову зірку топ-калібру.

На жаль, у «Реалі» кар'єра Бейла не склалася так, як її представляли затяті фанати цього гравця. Часті травми заважали Гарету повноцінно сфокусуватися на футболі, а в якийсь момент він взагалі поставив «Реал» на третє місце у списку своїх інтересів після рідного Уельсу та гольфу. Тоді навколо подібної заяви Бейла виник серйозний скандал, який багато в чому зіпсував стосунки між гравцем та керівництвом клубу, а також із фанатами «бланкос».

У сезоні-2021/22 Бейл звично багато часу проводив у лазареті «Реала», і в результаті зіграв за мадридців лише у 7 матчах в рамках усіх турнірів, відзначившись 1 забитим м'ячем. Проте, незважаючи на це, Бейл буде готовий допомогти Вельсу проти України, і про це вже заявив Роберт Пейдж.

Для збірної Вельсу фігура Гарета Бейла така ж знакова, як для України фігура Андрія Шевченка. Нехай валлієць не вигравав «Золотий м'яч», що вдавалося українцю, проте в активі Гарета натомість одразу 5 перемог у Лізі чемпіонів УЄФА з «Реалом» – феноменальний показник! Тому в Вельсі на Бейла покладають колосальні надії, та й сам футболіст дуже хоче потрапити на чемпіонат світу, адже для нього це, напевно, останній шанс – Гарету в середині липня виповниться вже 33 роки.

Лідери команди
Крім Бейла, у збірній Вельсу є й інші відомі та яскраві футболісти. Насамперед, виділяти варто Аарона Ремзі, Бена Девіса та Деніела Джеймса.

31-річний центральний півзахисник Аарон Ремзі сезон розпочинав у «Ювентусі», проте взимку на правах оренди був відданий у шотландський «Рейнджерс», з яким не зумів захистити чемпіонський титул у домашній лізі, проте дістався фіналу Ліги Європи, де лише у серії пенальті поступився франкфуртському «Айнтрахту». Ремзі – це, безумовно, дуже сильний футболіст, але його найкращі роки, здається, вже далеко позаду. Ось і за «Рейнджерс» він не виблискував, і у фіналі Ліги Європи з'явився на полі лише на 118-й хвилині, причому виявився єдиним гравцем на полі, який не зміг реалізувати свою спробу в серії післяматчевих пенальті. Невдача Ремзі стала фатальною для «Рейнджерс», та й у «Ювентусі» нині не горять бажанням зберігати валлійця у складі на майбутнє, незважаючи на контракт до літа 2023 року.

29-річний Бен Девіс останні вісім років виступає у лавах «Тоттенхема», встигнувши награти за «шпор» вже під три сотні поєдинків. Це дуже досвідчений та якісний захисник, здатний зіграти як ліворуч, так і в центрі. Для збірної Вельсу Девіс – неймовірно важлива постать, а тому немає сумнівів, що з Україною цей бек з'явиться у стартовому складі та «поп'є крові» у наших форвардів та атакувальних півзахисників.

Зрештою, 24-річний Деніел Джеймс є представником нової генерації футбольних талантів Уельсу. У 2019 році із «Суонсі» він за 18 мільйонів євро перебрався до «Манчестер Юнайтед», де йому із самого початку видавали величезні аванси, але втілити їх у життя молодому вінгеру так і не вдалося. Стати другим Райаном Гіггзом у очах завсідників «Олд Траффорд» виявилося неймовірно складним завданням, і влітку минулого року Джеймс пішов у «Лідс», попутно давши «Юнайтед» пристойно заробити на своєму трансфері, адже «павичі» розлучилися із 29 мільйонами євро. В сезоні-2021/22 у Джеймса була регулярна ігрова практика у своєму клубі, яку він також отримує і в національній збірній. Цього гравця однозначно варто побоюватися, особливо якщо він упіймає кураж. В іншій ситуації є шанс, що Джеймс в певний момент зникне і буквально розчиниться на полі.

Шлях до плей-оф кваліфікації
У плей-оф європейської кваліфікації на ЧС-2022 збірна Уельсу вийшла з групи Е. Там валлійці виступили досить якісно, пропустивши вперед лише однозначного фаворита в особі бельгійців. Саме Бельгія на самому старті циклу завдала Уельсу єдиної поразки на груповій стадії (1:3). Після цього підопічні Пейджа більше не програвали, у тому числі здолавши вдома Чехію (1:0), розбивши в пух та прах Білорусь (5:1) та зігравши внічию у заключному турі з тими ж бельгійцями (1:1). Щоправда, рідні стіни ніяк не допомогли Вельсу вскрити оборону Естонії, від чого матч проти прибалтів завершився несподіваною нульовою нічиєю.

В результаті Вельс на одне очко у групі обійшов чехів, які, втім, також кваліфікувалися у плей-оф, але через Лігу націй. В півфінальному матчі валлійці ще в березні несподівано для багатьох, але в принципі по ділу обіграли міцну збірну Австрії (2:1), що й дозволило команді Пейджа вибратися у фінал і тепер зіграти проти України.

Схема гри
В останніх матчах Пейдж виразно задіює розстановку із трьома центральними захисниками. Вона може легко трансформуватися як у 3-5-2, так і в 5-3-2 за рахунок гнучкої гри фулбеків, які чи то висуваються вперед, чи то навпаки, сідають трохи ближче до своїх воріт.

Майже ніколи Вельс не прагне контролювати м'яч. Скоріше, ця команда намагатиметься сама віддати м'яч супернику, щоб потім при його помилках і перехопленнях намагатися максимально швидко переходити до своїх атак. Звернути увагу варто на особливу прихильність валлійців до лонгболів – за останній календарний рік у матчах збірної Уельсу в середньому 12,5% передач були довгими. В України, для порівняння, цей показник дорівнює лише 7,9%, хоча багато оглядачів вважають стиль гри нашої команди за Олександра Петракова невигадливим, що дещо ображає головного тренера «синьо-жовтих».

Варто виділяти і загальну працездатність збірної Вельсу. Її гравці чудово беруть участь у єдиноборствах, намагаються максимально часто влаштовувати перехоплення м'яча, але до надміру активного пресингу вдаються не так часто. Наприклад, з австрійцями показник PPDA у валлійців дорівнював 34,1 проти 5 у суперника, а рахунок на табло виявився 2:1 на користь британців.

Тому ігровий стиль Вельсу може виявитися максимально незручним для України. Крім трьох центральних захисників, пройти яких буде непросто, ця команда ще й не прагне зайвого ризику. Якоюсь мірою матч може нагадувати прислів'я «найшла коса на камінь», особливо якщо Петраков також вирішить перестрахуватися і не лізти на рожон. У цій ситуації вирішити результат протистояння можуть окремі персоналії, і тут буде цікаво оцінити, хто виявиться сильнішим у конкретний вечір – Бейл чи Ярмоленко, Джеймс чи Циганков…

УКРАЇНА

Говорячи відверто, національна команда перевершила наші очікування у грі з шотландцями. Петраков грамотно підготував футболістів ментально, вибрав потрібну схему і перші 60 хвилин ігрового часу на полі добре виглядала лише одна команда. Потім підсіли, шотландці почали тиснути і загалом рахунок міг стати 2:2. Чи було б це справедливо? Ні, але від такого повороту українська команда, як будь-яка інша, була не застрахована.

Фізичний тонус збірної викликає найбільше побоювання. Команда чудово готова ментально, клас у більшості футболістів точно є, проте велика пауза може позначитися на певній частині гравців. До того ж Україна іноді має синдром «других матчів», коли після шикарних перемог наступний поєдинок виходить не таким вдалим. З іншого боку, немає сенсу сумніватися у Петракові. Олександр Васильович поки що нас не підводив і є надія, що він зумів грамотно підготувати збірну фізично. Адже не дарма збори були такими довгими.

Говорять, що переможний склад не змінюють. І справді, до нещодавнього набору гравців, у яких тренер повірив у Глазго, питань бути не повинно. Але все ж таки дозволимо собі засумніватися у двох позиціях. По-перше, опорна зона. Степаненко останніми роками мав фізичні проблеми і навіть у "Шахтарі" він рідко проводив дві гри на тиждень. А тут така божевільна за навантаженням гра з Шотландією. Не виключаємо вихід Сидорчука. Другий пункт стосується лівого флангу атаки. Всоте проговоримо, що це нерідна позиція Циганкова, оскільки Віктор – футболіст правого крила. Звідси ще один висновок, у старті може бути Мудрик.

Орієнтовний склад: Бущан – Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко – Степаненко, Маліновський, Зінченко – Ярмоленко, Яремчук, Мудрик.

ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯНЬ
Історія протистоянь збірних Вельсу та України наразі налічує, якщо так можна висловитися, три окремі сторінки. На офіційному рівні збірні перетиналися у відборі на ЧС-2002 і тоді обидва матчі завершилися з однаковим рахунком 1:1. А навесні 2016 року на НСК «Олімпійський» Україна в товариському матчі обіграла Уельс з рахунком 1:0, причому автором переможного м'яча став Андрій Ярмоленко, який досі залишається лідером «синьо-жовтих», і так само, як і Бейл, мріє прийняти участь у фінальній частині розіграшу чемпіонату світу...

За матеріалами спортивних сайтів