Хабі Алонсо: чому топ-клуби полюють за тренером «Байєра»?

З того часу, як у 2002 році клуб отримав прізвисько «Неверкузен», Байєр був синонімом слабких результатів і відсутності стійкості. Однак тепер вони можуть закамбечити проти грізного чемпіона Баварії. Ба більше, леверкузенці зіграли з розмахом, який личить найбільш збалансованій, впевненій команді в лізі.

Спортивний директор Саймон Рольфес не намагається применшити роль менеджера в цій трансформації. «У нашому футболі є серйозність і зрілість, які відображають Хабі як особистість, – каже 41-річний функціонер The Athletic. – Він природний конкурент і переможець. Він прищепив команді бойовий дух».

Рольфес вказує на лютневу перемогу в плей-офф проти Монако в Лізі Європи як на ключову гру в піднятті настрою минулого сезону. «Ми були кращою командою в першому матчі вдома, але програли 2:3 через голи, які нам забили наприкінці матчу.

У Монако ми знову були кращою командою і повинні були перемогти у перші 90 хвилин. Але не вдалось, а потім були додатковий час і пенальті. Ми забили всі п'ять і перемогли! Це був важливий момент для команди та всіх нас. У півфіналі Байєр мінімально програв Ромі Жозе Моурінью».

Тактично Алонсо спирався на багато різних ідей, з якими він стикався, граючи під керівництвом Пепа Гвардіоли, Жозе Моурінью, Карло Анчелотті та Рафаеля Бенітеса. Його першим кроком була стабілізація оборони, гра в контратакувальний футбол. Після того, як вони були сильнішими, не володіючи м’ячем, Алонсо звернув увагу на покращення якості гри з м’ячем. Цього року вони зробили ще один великий крок уперед, стаючи все більш помітними. Зараз «фармацевти» грають у найкращий футбол у Німеччині.

«Хабі не є догматичним менеджером, – каже Рольф. – Коли необхідно, команда вміє захищатися або бути прагматичною в певних ситуаціях. Знайти шлях до перемоги – це те, що для нього має значення понад усе».

Однак є відчуття, що філософія Алонсо міцно вкорінена в його розвитку в клубі дитинства Реал Сосьєдад. У нього були перші ігрові та управлінські можливості в клубі, який виховує технічно обдарованих гравців.

Він привів команду Реала B до підвищення в іспанському другому дивізіоні вперше за 60 років. Його команда володіла м'ячем понад 70 відсотків ігрового часу в семи окремих іграх.

У Леверкузені їхній прогрес збігся з посиленням контролю м'яча, побудованим на важких комбінаційних атаках.

Як показано на графіку нижче, жодна команда не мала в середньому більше передач в перших п’яти іграх бундесліги. Трохи вища «пряма швидкість» Леверкузена (як швидко м’яч рухався) говорить про те, що вони можуть бути швидкими, коли мають простір.

Літні трансфери Леверкузена також вийшли дуже вдалими завдяки тактично різноплановим гравцям, які дозволили запровадити нову систему.

Фланговий захисник Алехандро Грімальдо створив загрозу для атаки на лівій бровці – після того, як він зробив 12,7 очікуваних передач (вимірювання якості шансів, створених гравцем) минулого сезону в Бенфіці.

Центральні захисники Едмонд Тапсоба, Джонатан Та й Оділон Коссуну під час атаки створюють трійку оборонців, дозволяючи небезпечному Джеремі Фрімпонгу атакувати.

У центрі досвідчений Йонас Гофманн. Талановитий технарь, який може страхувати Фрімпонга, тоді як Граніт Джака посилив опорну зону. Це дало Флоріану Вірцу більше свободи в атаці.

Леверкузен забив свій другий гол проти Гайденгайма (4:1) саме з такою структурою, коли Гофманн залишився позаду, щоб отримати ідеальний пас від Ексек’єля Паласіоса.

Є також вибуховий Віктор Боніфацій. Словом, Леверкузен є потужною атакувальною силою.

«Глибоке теоретичне розуміння футболу та аура суперзірки – це неймовірно потужне поєднання для менеджера, – сказав The Athletic один високопоставлений функціонер Байєра на умовах анонімності. – Він зробив усе, але він має робочу етику та скромність. Алонсо щодня приходить першим і виходить останнім, годинами обмірковуючи тактичні деталі».

Гравці так само захоплені. Це не погано, що Алонсо все ще є найкращим футболістом на тренувальному полі через шість років після виходу на пенсію. Він регулярно виконує 50-метрові діагоналі, які приземляються на заплановану травинку, і виконує неперевершені розрізні передачі.

Деякі люди в клубі спочатку були занепокоєні, що його фантастична техніка може налякати команду або, що ще гірше, завдати шкоди команді. Вони пригадали переможця чемпіонату світу 1990 року П’єра Літтбарськи, який в якості помічника тренера Берті Фогтса в Леверкузені у 2001 році демонстрував свої навички виконання штрафних ударів, дражнивши гравців за те, що вони не відповідають його стандартам. «Треба вийняти бутси з бутс», – жартував колишній півзахисник. Доки одного разу один гравець Байєра не захотів помститися – і «випадково» вдарив Літтбарськи під час тренувального матчу.

З Алонсо цього не станеться, і не лише тому, що він надто спритний. Команда занадто поважає та захоплюється ним. «Є деякі колишні професіонали, які намагаються вразити гравців своїми навичками володіння м’ячем, оскільки вони не можуть запропонувати багато іншого в якості тренера, – каже старший функціонер клубу. – Хабі це не потрібно. Він просто виконує вбивчу передачу, щоб донести свою ідею – ніби хтось малює стрілку на тактичній дошці – і підвищити якість тренувальних вправ».

Співробітник, який бачив, як він виступав на щорічних зборах персоналу, описав його як «досить сухого» оратора, як Юрген Клопп. На відміну від деяких своїх попередників у Байєрі, він мало цікавився клубними відділами, які безпосередньо не впливають на футбол. Його насправді хвилює лише гра.

Але така цілеспрямованість також надихнула співробітників клубу, який іноді глузливо описували як «Wohlfuhloase, оазис комфорту, через відносну відсутність тиску на успіх». Алонсо зумів зарядити енергією співробітників Леверкузена своїм професіоналізмом, чарівністю та жагою успіху. «Ви просто ніби вірите кожному його слову через те, ким він є, і через те, як він це говорить, – каже співробітник. – Ви вірите, що він принесе успіх. Тому що він це робить».

На тренувальних полях навпроти стадіону BayArena відчувається атмосфера зосередженості та відданості справі, яку не завжди можна було помітити. Алонсо багато рухається, багато говорить й іноді кричить, якщо відчуває, що певне повідомлення потребує акценту. Нещодавно він поставив перед своєю командою завдання бути ефективнішими зі стандартних положень. Коли вони як слід покращилися, він нагородив їх двома вихідними.

«Він дуже розумна людина з чутливими антенами, які вловлюють усілякі сигнали», – каже інше джерело в Байєрі, яке працює з Алонсо щодня. Він вказує на те, що менеджер повинен стежити за тим, щоб деякі гравці, чий внесок може залишитися поза увагою громадськості, отримали від нього належну частку уваги та трохи додаткової уваги.

Очевидно, що Алонсо не єдина причина позитивного імпульсу Байєра. У нього міцні стосунки з іспанським генеральним директором Леверкузена Фернандо Карро та Рольфесом, колишнім центральним півзахисником, який ровесник Алонсо й поділяє багато його футбольних переконань. Його ідеї також тісно пов’язані з трансферною політикою Леверкузена.

Скаутинг клубу був неймовірним протягом десятиліть, але минулого літа вони були особливо розумними. Продаж французького вінгера Мусси Діабі Астон Віллі за 60 мільйонів євро (52 мільйони фунтів стерлінгів, 63 мільйони доларів) дозволив їм інвестувати в пару досвідчених професіоналів, щоб доповнити ряд талановитих молодих гравців.

Колишній півзахисник Арсеналу Джака та гравець збірної Німеччини Гофманн додали характеру та ментальності так само, як і якості, в роздягальні. 28-річний Грімальдо також створює надзвичайно позитивний вплив за лаштунками. Крім того, завжди корисно додати динамічного бомбардира Боніфація (шість голів у п’яти іграх чемпіонату).

Вибір правильного клубу для досягнення успіху є найбільш недооціненим умінням тренера. Алонсо був особливо обережним у цьому відношенні. Він знайшов цей час, щоб навчитися ремеслу за три роки в Реалі Сосьєдад Б і відмовився тренувати Боруссію з Менхенгладбаху навесні 2021 року – він знав, перебуваючи в Баварії як гравець (2014-2017), що Леверкузен – саме та команда, яка йому підходить.

Байєр є відносно багатим клубом, який сповідує атакувальний футбол. Це ідеальне місце для молодого менеджера, щоб зробити наступні кроки. Єдине питання зараз полягає в тому, як довго Байєр зможе утримувати результативного тренера?

Рольфес каже, що їх не хвилюють чутки про зв'язки Алонсо з роботою в Реалі. «Мене не хвилюють чутки про наших гравців чи тренерів. Якщо вони хороші й успішні, інші візьмуть це до уваги. У квітні було багато історій про те, що Алонсо піде цього літа. Не відбулося». Натомість він підписав новий контракт до 2026 року.

Якщо Алонсо запропонують роботу на Бернабеу на наступний сезон і він вирішить, що готовий її прийняти, німці його відпустять. Але все ще є надія, що це не відбудеться в травні. Байєр не отримав від тренера жодних натяків того, що Алонсо хоче йти.

За матеріалами The Athletic