Феноменальний «Наполі». Цеглини в стіні домінування

В цьому болючому провалі звинувачували насамперед тренера. Настільки, що ультрас вивісили банер: «Ми допоможемо повернути твій Fiat Panda, якщо підеш». Улюблене авто Спаллетті вкрали ще восени, у розпал серії команди з восьми перемог в перших восьми турах, і забобонні неаполітанці вже тоді бачили в крадіжці ознаку швидкого падіння. Авто так і не повернули...

Влітку атмосфера не змінилася. «Наполі» звільнив знакових гравців – Лоренцо Інсіньє, Дріса Мертенса, Каліду Кулібалі, Фабіана Руїса, Давіда Оспіну. Журналісти змагалися в гостроті та песимізмі описів. «Клімат катастрофи», «токсичний скептицизм, що заразив неаполітанське літо», «атмосфера нервового зриву», «токсична хмара пораненого міста». Впевнено передбачали виліт з Топ-4.

Навіть сам Спаллетті, заявляючи, що новий склад дуже сильний і змусить Неаполь полюбити себе, чесно зізнавався, що побоюється недосвідченості нових гравців, нової команди, а також нестачі сили духу, характеру, боєвитості.

Все могло скластися інакше і наприкінці літа. Після двох розгромних перемог «Наполі» раптом зіграв внічию вдома з новачком ліги, і Спаллетті знову довелося роздратовано відбиватися від запитань про негативну атмосферу навколо клубу у місті, про звичні психологічні провали команди. А у наступному матчі у рідній Тоскані його команда знову не перемогла, сам ж Лучано мало не побився з вболівальниками «Фіорентини».

  
Після винесення «Ліверпуля» довелося боротися з протилежною тенденцією – розмовами про Феноменаполі, одну з найбільших перемог в історії клубу, що визначає еру, про приниження Юргена Клоппа. В принципі, всю осінь довелося відбиватися від славослів'я, від слів про найкращу гру в Європі. У січні ж після поразки в першому ж матчі довелося відбиватися від запитань про традиційний зимовий провал «Наполі» та Спаллетті.

У Неаполі, типовому південноамериканському, аргентинському за характером місті (не випадково Дієго Марадона саме там став тим, ким став) завжди так. Тут всі тренери, всі все знають про футбол. Тут одна перемога – і Скудетто вже на порозі, а одна поразка – і всі нікчеми. Тут команда Мауріціо Саррі, як він сам заявив, програла боротьбу за Скудетто ще в готелі, а команда Карло Анчелотті бунтувала проти нього та президента.

Тим не менш, «Наполі» сезону 2022/23 встановив рекорд ліги останніх 29-ти років за очковою перевагою після першого кола – «плюс 12». Клубний рекорд за очками в першому колі взагалі – 50. Стільки з 1994-го року до цього набирали лише дві команди. І лише одна, крім них, спромоглася ще й водночас виграти групу Ліги Чемпіонів. «Ювентус». «Наполі» й порівнюють з найкращими зразками «Ювентуса».

Найкраща оборона у лізі, характер, міць, відчуття невідворотності перемоги – все схоже. Плюс блискуча атака. Причому у Серії А легко не було. Можна назвати лише чотири легкі матчі з 19-ти – проти «Монци», «Торіно», «Сассуоло» та «Ювентуса». В таблиці перших таймів «Наполі» навіть поступається «Лаціо» та випереджає «Інтер» лише на одне очко. Дев'ять з його 19-ти завершилися внічию. В другому дотискає. Також властивість «Ювентуса».

При цьому у вирішальний момент проти того ж таки «Ювентуса», коли здавалося, що «б'янконері» повертаються у боротьбу за Скудетто, «Наполі» не влаштував в'язку рівну гру, а розчавив суперника. Вперше з 1990-го року забивши йому п'ять м'ячів (вперше з 1993-го «Юве» пропустив стільки від будь-кого) і, як і тоді, вигравши з рахунком 5:1. Суперкубок-1990 став останнім трофеєм Золотої ери Марадони. Невже 5:1 2023-го став початком нової Золотої ери?

  
***

Влітку «Наполі» не лише боровся зі скептицизмом, але й скорочував зарплатні. Зі 110 мільйонів євро до 83-ох. «Ауреліо Де Лаурентіс одразу ж сказав мені, що курс на скорочення бюджету та зарплат, на кадрову революцію. Вона навіть мала відбутися негайно, у 2021-му, але тоді не склалося. Власне, минулого сезону то був не мій «Наполі». Я готувався до іншого», – заявив Спаллетті.

В цьому команда підсилилася. Навіть запас, що вже дав 13 голів у лізі. Джованні Сімеоне, один з найкращих бомбардирів ліги попереднього сезону, Джакомо Распадорі, один з лідерів атаки збірної Італії. Сімеоне навіть плакав, говорячи, що будь-який аргентинець мріє забивати за «Наполі». І обидва офіційно лише в оренді.

За Матіасом Оліверою клуб стежив кілька років, Тангі Ндомбеле додає сили в центрі поля. Жуан Жезус показував щось колись в кар'єрі лише під рукою Спаллетті. Елмас та Лосано формують потужну лаву. А це у лізі дуже важливо. Спортивний директор Крістіано Джунтолі пояснює, що дозволяє працювати на тренуваннях набагато якісніше та інтенсивніше.

Звісно, відмінний й стартовий склад. Хвіча Кварацхелія. Кварадона, Квараваджо, об'єкт Квараманії. Шедевр Джунтолі, куплений лише за десять мільйонів євро. Він вже в перших турах зробив те, що Інсіньє не робив ніколи – забив обома ногами і головою і асистував з обох флангів. Віктор Осімхен, який в перші роки в клубі загруз в травмах і скандалах, але тепер нестримний і нарешті виправдовує сплачені за нього 70 мільйонів.

Кім Мін-Чже змусив забути про Кулібалі. Всі, зокрема Спаллетті, називають його монстром. А Жозе Моурінью визнає, що хотів забрати його ще до «Тоттенхема». Воротар Алекс Мерет влітку сидів на валізах і почувався приниженим (а клуб намагався привести Кепу або Кейлора Наваса), а тепер найкращий у лізі.

  
Пйотр Зелінські, якого Спаллетті цього сезону відсунув на десять метрів назад, перейшовши на 4-3-3 і пояснивши, що в атаці з глибини поляк значно корисніший. Станіслав Лоботка, який, як і Осімхен, прорвався лише зараз. Спаллетті порівнює його з Андресом Іньєстою. Бускетс, що прикриває його, або скоріше Яя Туре – Андре Франк Замбо-Ангісса, який до «Наполі» вилітав з АПЛ з «Фулхемом».

****

Ну і, ясна річ, диригент оркестру. Спаллетті вже перший за кількістю перемог в кар'єрі у Серії А з 1994-го року. Саме так. 276 – більше, ніж у Фабіо Капелло, Марчелло Ліппі, Карло Анчелотті, Массіміліано Аллегрі. При цьому Скудетто ще не вигравав. Хоча тренує з минулого століття. Як пояснюють, він блискуче готує команди влітку, але валиться взимку.

Він залишив помітний слід в італійському футболі. Вивів скромний «Удінезе» до його першої Ліги Чемпіонів. У «Ромі» став першим в Європі в нову еру, хто грав без чистого форварда, з «фальшивою дев'яткою», і Франческо Тотті забив безліч голів. Взяв два Кубки та Суперкубок. В другій каденції встановив рекорд клубу за очками за сезон – 87. Виростивши Аліссона, Мохамеда Салаха, Антоніо Рюдігера.

«Інтер» Лучано повернув до Ліги Чемпіонів після семи років відсутності, вивівши його туди двічі поспіль. Знайшовши нову позицію “реджисти” для Марцело Брозовіча, на якій став одним з найкращих у світі.

Власне, з десяти останніх сезонів у Серії А він дев'ять разів виводив свої команди до Ліги Чемпіонів. Тим не менш, його репутація скоріше негативна. Його малюють як дуже жорстку людину, неприємну, безкомпромісну. Вболівальники «Роми» ненавидять його за те, що завершив кар'єру Тотті та вигнав з клубу Антоніо Кассано. В «Інтері» він вигнав капітана Мауро Ікарді. Нині зовсім не протистояв відходу Інсіньє та Мертенса.

У популярному художньому серіалі про закінчення кар'єри Тотті Спаллетті створили мало не карикатурний образ негативного героя з фільмів про Джеймса Бонда.

Йому пам'ятають 1:7 від «Манчестер Юнайтед» у чвертьфіналі Ліги Чемпіонів більше, ніж вихід до цього чвертьфіналу, більше, ніж 6:2 над «Інтером» у фіналі Кубка. В “Інтері” пам'ятали більше не повернення до ЛЧ, а те, що його двічі довелося вигризати в останньому турі. Ось і в «Наполі» згадали не про впевнене повернення до ЛЧ після двох років без неї, а про втрачене Скудетто.

Після «Інтера» він сховався вдома в Тоскані. Замкнувся, як сам сказав, ніби чернець у монастирі. На фермі, зі своїми качками, курями, віслюками, страусами та альпаками. Вирощував вино та оливкову олію, здавав житло туристам. Сидячи на зарплаті «Інтера». Його кликав «Мілан», але він не домовився про компенсацію від сусідів та відмовився. Волаючи на Генерального директора «нерадзуррі» Джузеппе Маротту, що не дає йому працювати.

Але й на фермі він працював, навчався, готувався. Визнає, що чимало переосмислив. Сьогодні він також відповідає різко, свариться з журналістами. Але робить це значно рідше. А в команді якраз зберігає спокій, особливо під час матчів. Не лютує на тренерській лаві, як раніше. При цьому вже неодноразово цього сезону відкрито критикував гру підопічних навіть після перемог.

Він знайшов баланс між потрібною злістю, потрібним вогнем та потрібним льодом спокою.

  
Вочевидь він знайшов і тактичний баланс. Постійно каже, що «Наполі» не пристосований до двобоїв, жорсткої гри, оборони. І тому має постійно володіти м'ячем та комбінувати, а якщо втрачає – одразу ж кидатися відбирати його. Він все це робить. Перший у лізі з пристойним відривом і за ударами по воротах, і за володінням м'ячем, і за пресингом. Перший за темпом.

Темп Лучано називає критично важливим. Що, до речі, також відрізняється від попереднього сезону. Адже Інсіньє, Мертенс, Руїс завжди полюбляли пововтузитися з м'ячем. Зараз всі пасують швидше.

«Нині у складі всі гравці сяють лише завдяки Спаллетті і винні йому. У попередньому сезоні були гравці, які сяяли у інших тренерів, гравці збірних. А для поточного складу Спаллетті не скажу, що майже батько, але лідер», – каже колишній гравець збірної Італії Ріккардо Монтоліво.

Капітан «Наполі» Джованні Ді Лоренцо каже: «За ці півтора року ми значно додали в грі і в цьому насамперед заслуга Спаллетті. Він дає нам відчуття голоду та впевненості в собі, дух переможця».

Сьогодні він розпочинає друге коло. Проти «Роми». Команди, яку вважають останньою перешкодою на шляху до Скудетто. Тренер якої Моурінью заявив, що «Наполі» вже виграв Скудетто та привітав його. Їхнє протистояння з сезону 2008/09 повертається. Сезону, коли Моур заявляв, що ніхто так не любить преси та розмови з нею, як Спаллетті і сам він, Жозе, не може дійти до такого рівня.

Якщо Жозе каже таке про тебе... Але нині Спаллетті інший. Він, щоправда, дуже ображений на вболівальників “Роми”. Заявляє, що «Рома» ніколи не ворог для нього, завжди частина його і він не заслуговує на постійний свист на його адресу. Справді не заслуговує. А заслуговує він на Скудетто. До якого намагатиметься сьогодні зробити ще один стрибок.