Осімхен – це майбутнє. Але де він гратиме?

Напевно, це була ідеальна підготовка до зустрічі з пресою, яка ще не забула Лучано Спаллетті, тренера, який виграв Скудетто сезону 2022/2023. Тренера, який переконав власника «Наполі» Ауреліо Де Лаурентіса дозволити йому піти і дати провести наступний рік, відновлюючи сили на своїй фермі в Тоскані.

«Чого ви боїтеся?», – запитали у Гарсії. Можливо, запаморочення? «Каподімонте» перекладається з італійської буквально як «вершина гори», і банер, розгорнутий зовні ультрас, вітав 59-річного красномовного тренера «на вершині» італійського футболу. «Давайте залишимося на вершині», – закликали ультрас.

Гарсія не знітився. «Я нічого не боюся, крім проблем зі здоров'ям, яких ми всі боїмося», – відповів він. Бажання Де Лаурентіса побачити «Наполі» у фіналі Ліги чемпіонів, схоже, його теж не хвилювало. Кінопродюсер перебував в омані, що Гарсія вже виводив команду у фінал. «Півфінал із «Ліоном» у 2020 році», – поправив його Гарсія. (Він також вивів «Марсель» у фінал Ліги Європи 2017/2018).

Основна стурбованість уболівальників «Наполі», значною мірою спроектована на них соцмережами, полягає в тому, чи зможе клуб протистояти економічним силам АСЛ (англійської Суперліги, як дехто прозвав Прем'єр-лігу) і зберегти склад минулого сезону. Де Лаурентіс не вважав за потрібне заспокоювати Гарсію з приводу майбутнього найкращого бомбардира Серії А 2022/2023 Віктора Осімхена. «Я не говорив цього (що Осімхен залишиться) Руді», – сказав Де Лаурентіс. Він не думав, що йому доведеться це робити з простої причини: «Я кажу це вже давно».

У піджаку кольору лісового горіха, зі звично зачесаним назад сивим волоссям, Де Лаурентіс нагадав журналістам про свою позицію одразу після завоювання «Наполі» першого Скудетто з 1990 року. Ведучий ток-шоу італійського телеканалу RAI Бруно Веспа запитав його, чи піде Осімхен цього літа, на що він категорично відповів: «Ні, ніколи».

Однак того понеділка Де Лаурентіс все ж трохи поворухнувся у своєму кріслі. Його позиція щодо Осімхена не пом'якшилася.

«У нас є принципова угода про продовження контракту на два роки», – такою була одна з новин, яку він озвучив. Інша новина суперечила його неодноразовим заявам про те, що Осімхен очолюватиме атаку «Наполі» наступного сезону. «Якщо надійде пропозиція, від якої ми не зможемо відмовитися, і це буде на благо «Наполі», тоді ми подивимося», – сказав Де Лаурентіс. «Ми оцінимо цю пропозицію».

Головних товстосумів європейського футболу такими заявами краще не провокувати. Для Де Лаурентіса непристойна пропозиція, про яку йдеться, має перевищити рекордний продаж форварда «Інтера» Ромелу Лукаку в «Челсі» два роки тому за 115 мільйонів євро (98,4 млн фунтів стерлінгів/125,4 млн доларів за сьогоднішнім курсом). З чуток, початкова цифра майже вдвічі перевищує суму в 75 млн євро, яку «Наполі» заплатив французькому «Ліллю» за Осімхена в липні 2020 року.

Якщо названа ціна ще не стала достатнім стримувальним фактором, то не варто забувати про те, що Де Лаурентіс також має репутацію людини, яка жорстко веде переговори.

Контракти, які він змушує підписувати гравців, ретельно продумані, і з них важко вийти. «Ви знаєте, що мій дядько Діно (знаменитий кінопродюсер) конфіскував віллу такого собі Федеріко Фелліні (режисера, який отримав безліч «Оскарів»)...» – це анекдот, який Де Лаурентіс любить розповідати про те, що відбувається, коли контракти не виконуються.

Угоди щодо іміджевих прав, які він просить гравців підписати, дають Де Лаурентісу контроль не тільки в Італії, а й, як нещодавно заявив захисник Фаузі Гулам, «в усьому всесвіті». Позбутися їх непросто.

Протягом майже двох десятиліть перебування Де Лаурентіса біля керма «Наполі» його команда здебільшого бездоганно управлялася і регулярно приносила прибуток. Цей міцний фундамент дозволив Де Лаурентісу втримати зірок команди навіть у період пандемії, коли «Наполі» двічі не потрапив до Ліги чемпіонів. На відміну від «Інтера», наприклад, вони не потребують грошей. Вразливими є гравці з клаусулами, як-от центральний захисник Кім Мін Чже, який у липні має перейти в «Баварію». Осімхен не з їхнього числа.

Звісно, «Баварія» виявляла інтерес до Осімхена як до наступника Роберта Левандовськи, який рік тому перейшов до «Барселони», але, як пояснив головний виконавчий директор Олівер Кан перед своїм звільненням у травні, можлива ціна виглядала невиправданою: «За такі гроші «Баварія» повинна була б запитати себе: «Чи дає гравець гарантії?» Це безумовно був би великий ризик».

Зрештою, найбільш недооцінений аспект у будь-якому підписанні – це травматичність гравця.

Як уже зрозумів «Ювентус» із поверненням Поля Погба, не має значення, наскільки класний півзахисник, чемпіонат світу, на папері, якщо він не може вийти на поле. Осімхен був крихким протягом трьох років в Італії, хоча він поступово ставав все більш надійним.

У своєму першому сезоні він вивихнув плече і посів 17-те місце в команді за кількістю ігрових хвилин у всіх турнірах. У другому сезоні він посів 10-те місце за цим показником і носив маску відтоді, як отримав перелом очної ямки та вилиці під час матчу. Минулого сезону, першого для Осімхена з більш ніж 15 голами в лізі, він посів восьме місце за кількістю хвилин, але пропустив майже половину матчів «Наполі» в Лізі чемпіонів (4 з 10), включно з першим матчем чвертьфіналу проти «Мілана». Друга гра того матчу, до речі, стала єдиним випадком, коли Осімхен відіграв усі 90 хвилин у Лізі чемпіонів 2022/2023.

Одне із запитань, яке напрошується саме собою: «Скільки ще голів додав би нігерієць до свого 31 гола в усіх змаганнях, якби він був настільки ж надійним у плані здоров'я, як капітан «Наполі» Джованні Ді Лоренцо, який провів на 1000 хвилин більше, ніж він?». З іншого боку, принаймні, за даними StatsBomb, Осімхен перевершив свій показник xG у Серії А на пристойну величину (17,59 проти 24 голів без урахування пенальті).

Чи зможе він повторити те, що зробив у минулому сезоні під керівництвом іншого тренера, а не Спаллетті, чий стиль гри допоміг Франческо Тотті, Едіну Джеко і Мауро Ікарді завоювати за його керівництва титул найкращого бомбардира Серії А? І як багато в гольовому підйомі Осімхена було пов'язано з підписанням Хвічі Кварацхелії, MVP Серії А 2022/2023, який відповідав за розвиток атак «Наполі» й особисто зробив 6 асистів на Осімхена.

Усе це не применшує здібностей Осімхена і того потенціалу, який він ще може розкрити в 24-річному віці. Він уже впорався з тиском дорогого трансферу і має низку чудових якостей. Він найшвидший центрфорвард у Серії А, а його зріст (185 см) і телескопічний стрибок означають, що для нього не буває нереальних м'ячів. Він може дістатися до більшості передач, незалежно від того, чи вміло вони спрямовані, чи грубо закинуті кудись у його бік.
Але все ж варто проявляти обережність.

Тенденція підписань провідних форвардів із Серії А зараз не найкраща.

Ми можемо повернутися до періодів Чіро Іммобіле в дортмундській «Боруссії» та «Севільї», мильної опери Ікарді в «ПСЖ» (певною мірою його врятував чудовий сезон 2022/2023 у «Галатасараї»). Лукаку зійшов з дистанції і тільки нещодавно повернувся на правильний шлях (якщо пробачити йому промах у недавньому фіналі Ліги чемпіонів).

Тим часом Душан Влахович пережив важкий перший повний сезон у «Ювентусі». Це був гравець, якого називали відповіддю Серії А на Кіліана Мбаппе та Ерлінга Холанда, про якого ще рік тому говорили набагато більше, ніж про Осімхена.

Це нагадування про те, що здоров'я, фізична форма і сума трансферу є ключовими факторами.

Вартість Влаховича зараз коливається близько тієї суми, яку «Ювентус» заплатив за нього 18 місяців тому (75 мільйонів євро); це значна сума, особливо для гравця, у якого за останній рік сильно запалився пах. Але сербський футболіст виглядає відносно дешево порівняно з Осімхеном, який, не забуватимемо, імовірно, гратиме на Кубку африканських націй (КАН) більшу частину січня, і, можливо, в лютому.

Осімхен пропустив попередній КАН на початку минулого року через травму, але якби він поїхав на нього і вивів Нігерію до фіналу 11 лютого, будь-який клуб АПЛ, який купив його, був би змушений обійтися без свого потенційного зіркового гравця в найнапруженіший період сезону.

Саме час взяти паузу для роздумів. Особливо в той час, коли клуби АПЛ, здається, як ніколи занепокоєні фінансовим фейр-плей, що, з огляду на статус найбагатшої ліги у світі, тільки підкреслює відсутність стійкості в цій божевільній індустрії.

Нарешті, але в жодному разі не в останню чергу, у всьому цьому є елемент альтернативної вартості.

Припустимо, Осімхен коштуватиме 145 мільйонів євро. Це 145 млн євро, які ви не можете витратити на когось іншого.

«Арсенал» має намір виділити частину своїх літніх витрат на півзахисника «Вест Хема» Деклана Райса. У клубів АПЛ, яким потрібен нападник, є й інші потреби. У випадку «Манчестер Юнайтед» і «Челсі» це воротар – позиція, яку раніше недооцінювали, доки трансфери останніх років Аліссона і Кепи Аррісабалаги не встановили нові орієнтири. «Реал» Мадрид повинен зберегти частину свого бюджету на випадок, якщо Мбаппе знову стане доступним.

Можливо, за такого останнього сценарію, як доміно, Де Лаурентіс може продати Осімхена до «ПСЖ», як він зробив це з Едінсоном Кавані десять років тому, не в останню чергу тому, що Луїш Кампуш, консультант парижан із трансферів, був саме тією людиною, яка підписала Осімхена до «Лілля» з бельгійського «Шарлеруа» у 2019 році.

Чи повернеться Осімхен у Лігу 1 цього або наступного літа, неясно, особливо якщо врахувати, що його заявлені амбіції – рано чи пізно перейти в АПЛ.
Але давайте не будемо забігати занадто далеко вперед.

Якщо катарці не придбають «Манчестер Юнайтед», або якщо в європейський футбол не рине стільки грошей із Саудівської Про-ліги, що економіка зміниться наново, то розміреність у витрачанні грошей, принаймні на цей момент, призведуть до того, що Осімхен залишиться в Неаполі.

Джеймс Хорнкасл, The Athletic

Переклад і адаптація – Олег Дідух