Топ-10 викликів Ла Ліги

«Барселона»: додати на флангах

Після чотирьох безпросвітних років «Барса» знову чемпіон, отже їй треба згадувати, як це – коли ти найбільший подразник в лізі.

«Автобуси», гра на відбій, дрібний і не дуже фол – в хід піде все, і для «Барси» у цих умовах нема кращого рішення, ніж розтягувати суперників по ширині, створюючи простір перед воротами. Хаві на Мессі, Мессі на Альбу, Альба на Мессі – 1:0.

А що зараз? Усман Дембеле, найефективніший вінгер минулого сезону, йде в «ПСЖ». Також до США переїхав Жорді Альба, який навіть з лавки забивав ось такі голи на останніх хвилинах.

Залишається Рафінья, у якого в топ–матчах лише одна гольова за весь чемпіонат; Ансу Фаті, який забив 6 із 7 м’ячів у прохідних поєдинках, де «Барса» перемогла розгромно; Ферран Торрес, якого за гроші не хоче навіть «Астон Вілла».

Минулого сезону Хаві вирулив, змінивши схему – підняв вище захисника Бальде, а Гаві доручив грати фальшивого вінгера. А що буде цього разу? До старої заготовки суперники вже адаптувались, а Левандовському, між тим, потрібні якісні флангові передачі. Без них сезон не задасться ні у поляка, ні у «Барси» загалом.

«Реал Мадрид»: забути про Бензема

За останні п’ять років Карім Бензема забив у Ла Лізі 111 голів. Якщо розбирати по сезонах, то 21, 21, 23, 27 та 19.

До Каріма у «Реала» був Кріштіану Роналду; перед ним – Рууд ван Ністелрой; ще раніше – Рауль та Роналдо. Відчуваєте рівень? З прадавніх часів Мадрид міг покладатися попереду на форварда екстра–класу. І ось ми підійшли до точки, коли його нема.

Звісно, до 1 вересня лишається варіант з Кіліаном Мбаппе, але щодо нього наразі ніяких гарантій.

І якщо француз не прийде, то хто лишається? Вінісіус та Родріго? Великі таланти, але не гравці штрафного. Хоселу? Монстр «Еспаньйолу» без єдиного матча в ЛЧ. Альваро? Юний і сирий, як ріпа.

Анчелотті це бачить, тому міняє схему; вибудовує півзахист ромбом, віддаючи більше атакуючих повноважень Белінгему. Поки виходить так собі. Є враження, ніби хави далі шукають на полі Бензема і, не знайшовши, знічуються. Подолати цю фантомну біль – мабуть, найбільший виклик для «Вершкових» з часів відходу CR7.

«Атлетіко»: відродити оборону

Жорсткий, непробивний «Атлетіко», який грає на 1:0 – це вже давно міф. Його не існує.

В минулому чемпіонаті «Матрацники» забили ті ж 70 голів, що й «Барса», а от пропустили більше – 33 проти 20. І це ще навіть не антирекорд. У позаминулому сезоні команда Сімеоне пропустила аж 43 рази в 38 турах!

За мірками Ель Чоло це решето, а не захист. І жодного тобі тафгая – лише пародії, які регулярно фолять на червону. У минулій Ла Лізі Савич та Ермосо удвох зібрали таких 4.

Тут лише два варіанти – або новий сезон зупинить деградацію, або «Атлетіко» остаточно випаде з числа європейських грандів, куди потрапив 10 років тому саме завдяки шикарній обороні.

Ну, а допомагати «Матрацникам» згадувати, як треба захищатись, будуть багаторічний кеп «Челсі» Сесар Аспілікуета, могутній у повітрі турок Чаглар Союнчу та роботящий лівий фулбек Хаві Галан. Гарні, продумані трансфери.

Циганков і Довбик: бути яскравими

Двоє українців в команді Ла Ліги – вже дуже висока планка, але, здається, наші можуть ще більше.

Особливо це стосується Циганкова, який вже адаптувався та видав 3+6 за перші півроку на новому рівні.

Наступний крок для Віктора – додати в яскравості. У першому сезоні за «Жирону» він став найкращим асистентом і був другим за пасами під удар (1,9) але разом з тим посів лише 9–те місце за кількістю обведень (0,9) і 6-те – за ударами по воротах (1). Цього мало, щоб зацікавити гранди, яким треба продавати китайцям футболки.

Циганков піде на підвищення лише якщо зможе поєднати красиве та корисне. У цьому його виклик просто зараз. Бити так, як він це робив недавно з «Лаціо».

Що ж до Довбика, то Артему слід якнайшвидше вивчити мову, порозумітися з тренером та партнерами; зрозуміти футбол «Жирони» і не випадати під час матчів. Голи? Вони прийдуть, якщо виконати всі перелічені умови.

Левандовський: призупинити старіння

Це непросто, бо Роберту майже 35, але він сам вибрав Барселону, а не Маямі чи Ер–Ріяд.

Ще минулого року це вилилось у неабиякі страждання. Так, поляк був у видатній формі перед ЧС, забивши 13 голів за 2 місяці, але далі поїхав до Катару, після чого з січня по квітень бігав майже вхолосту – лише гол «Кадісу» і дубль «Ельче».

До честі Роберта, він подав ознаки життя в квітні–травні, але на той момент доля титулу була вже вирішена, і в пам’яті залишилось не це, а безпорадність у березневому Класіко.

Звісно, у 35 років про прогрес вже не йдеться, але для Левандовського та його спадщини на «Камп Ноу» критично важливо не допустити прискорення деградації. Витримати треба хоча б півроку, а там у січні з «Атлетіко Паранаенсе» приїде Вітор Роке – і можна буде перепочити. Кажуть, цей 18-річний бразилець – найкращий центрфорвард нового покоління у себе вдома.

Севілья: навчитись жити без Мончі

Знаменитий спортдир переїхав до «Астон Вілли», де допомагає Унаї Емері зібрати нового гранда АПЛ.

Тим часом «Севілья» задекларувала понад 90 млн євро боргу, після чого ще нікого не продала, зате потратила 22 млн на Лоїка Баде та Джибріля Соу. Скажете, розумно? Далекоглядно?

Одне знаємо точно – Мончі так би не зробив. І взагалі він би досі прилаштував кудись бодай частину ветеранів, яких забагато на «Пісхуані» – це і Ракитич (35), і Фернандо (36), і Навас (37), і Гомес (35). Те ж саме стосується спірних кадрів, які не прижилися і провели останні роки в орендах – тут і Ділейні, і Аугустінссон, і Ідріссі.

І вже точно Мончі спробував би закрити дірку в бюджеті до того, як про неї дізнаються усі, і продати когось втридорога стане в рази складніше.

При цьому, що цікаво, команда у «Нервіона» бойова; і Менділібар на посту тренера знає, що робить. А от керівництво, таке враження, випарувалось.

Вінісіус та Гаві: подорослішати

Таланту «Барселони» вже 19, а ймовірному лідеру «Реала» – цілих 23, але вони досі як малі діти.

Ви просто подивіться, як веде себе на полі Гаві – хіба він схожий на дорослого, розважливого чоловіка, на якого можна покластись?

Його хамство розпалює суперників, які в деяких матчах і не думали включатися. Також він системно наражає себе на ризик вилучення, а команду – на гру в меншості. Ще й вболівальники ненавидять по всій Іспанії.

Паралельно з «Вершкового» боку маємо Вінісіуса, який сам не фолить, але без кінця свариться з усіма навколо. Судді, суперники, навіть фани на трибунах – бразилець хоче переспорити кожного.

Наслідки? У Вінісіуса стільки ж попереджень, скільки й голів – по 10. Ще й одне вилучення на додачу. І так, ми знаємо, що у Ла Лізі є расисти і просто ідіоти на трибунах, але побороти їх, щось викрикуючи з поля, неможливо. Це ясно абсолютно кожному дорослому, і лише дитині – ні.

«Вільярреал»: не впасти на дно

Дуже шкода «Жовту субмарину», яка недавно вигравала ЛЄ і доходила до 1/2 фіналу ЛЧ, а зараз залишилась на бобах.

Молодий бомбардир Ніколас Джексон переїхав до «Челсі»; найкращий захисник Пау Торрес підписався у «Астон Віллі»; багаторічний двигун Самі Чуквезе – тепер гравець «Мілана»; креативний Арно Данжума поїхав до «Евертона»; розбіглася навіть частина рольовиків і ветеран Іборра.

І хто лишився? Ким грати? Рейні вже 40, Альбіолю – 37, Капу – 35, Парехо – 34, а 31–річний Жерар Морено за два останні сезони провів лише 16 повних матчів.

Ось так через фінансові проблеми команда–претендент на зону ЛЧ перетворилась у банального середняка, якого неодмінно перебігають молоді колективи, типу «Жирони». Головний виклик «Підводників» наразі – просто не зануритись надто глибоко. Інших поки не видно, скільки не крути перископ.

«Реал Сосьєдад»: витримати ЛЧ

Востаннє «Ла Реал» грав у ЛЧ ще в сезоні-2013/14, коли у басків був Грізманн, але й з ним їх громив «Шахтар».

Тобто, цей турнір – дуже великий виклик для невеликого, автентичного клубу, де грають переважно баски та скандинави, що приїздять на «Аноету», ніби в рехаб. За останні роки його успішно пройшли Ісак, Едегор, Серлот.

Їм би в ЛЧ хоч Давида Сільву, але ветеран, який видав блискучий минулий сезон, несподівано порвав хрести і вимушено завершив кар’єру.

Таким чином, грати на два турніри доведеться без х-фактору, і до всього дуже обмеженою групою, де майже нікому з основи нема повноцінної заміни. Оярсабаль, Меріно, Субіменді, Кубо, Ле Норман просто зобов’язані не отримувати травм.

Складна, дуже складна ситуація для басків. Єдиний позитив у ній – це гроші від ЛЧ. Тепер, ймовірно, не доведеться йти стопами «Вільярреала» і продавати усіх.

Рафа Бенітес: довести, що живий

Хто не чув, знаменитий тренер очолив влітку «Сельту».

Ну так, Бенітес давно вийшов в тираж. Спад почався ще у «Інтері», і зрештою привів його до «Далянь Іфан» та дивного призначення в «Евертон», де персона Рафи викликала лише одну емоцію – WTF?

Якби Ла Ліга була здорова, ми б не обговорювали його взагалі, але ви й самі бачите – криза. Вартісних проектів мало, а грошей – ще менше. В таких умовах більшість «Бенітесів» їде на Схід, де араби завалюють їх нафтодоларами, а от Рафа вибрав провінційний, навіть не туристичний Віго.

Очевидно, він прагне показати, що не закінчивсь як тренер – і за це рішення йому респект.

Що ми будемо вважати для його «Сельти» успіхом? Мабуть, потрапляння до Ліги конференцій. В Топ–10 Аспас затягував «Кельтів» і без Бенітеса.

«Барселона»: додати на флангах

Після чотирьох безпросвітних років «Барса» знову чемпіон, отже їй треба згадувати, як це – коли ти найбільший подразник в лізі.

«Автобуси», гра на відбій, дрібний і не дуже фол – в хід піде все, і для «Барси» у цих умовах нема кращого рішення, ніж розтягувати суперників по ширині, створюючи простір перед воротами. Хаві на Мессі, Мессі на Альбу, Альба на Мессі – 1:0.

А що зараз? Усман Дембеле, найефективніший вінгер минулого сезону, йде в «ПСЖ». Також до США переїхав Жорді Альба, який навіть з лавки забивав ось такі голи на останніх хвилинах.

Залишається Рафінья, у якого в топ–матчах лише одна гольова за весь чемпіонат; Ансу Фаті, який забив 6 із 7 м’ячів у прохідних поєдинках, де «Барса» перемогла розгромно; Ферран Торрес, якого за гроші не хоче навіть «Астон Вілла».

Минулого сезону Хаві вирулив, змінивши схему – підняв вище захисника Бальде, а Гаві доручив грати фальшивого вінгера. А що буде цього разу? До старої заготовки суперники вже адаптувались, а Левандовському, між тим, потрібні якісні флангові передачі. Без них сезон не задасться ні у поляка, ні у «Барси» загалом.

«Реал Мадрид»: забути про Бензема

За останні п’ять років Карім Бензема забив у Ла Лізі 111 голів. Якщо розбирати по сезонах, то 21, 21, 23, 27 та 19.

До Каріма у «Реала» був Кріштіану Роналду; перед ним – Рууд ван Ністелрой; ще раніше – Рауль та Роналдо. Відчуваєте рівень? З прадавніх часів Мадрид міг покладатися попереду на форварда екстра–класу. І ось ми підійшли до точки, коли його нема.

Звісно, до 1 вересня лишається варіант з Кіліаном Мбаппе, але щодо нього наразі ніяких гарантій.

І якщо француз не прийде, то хто лишається? Вінісіус та Родріго? Великі таланти, але не гравці штрафного. Хоселу? Монстр «Еспаньйолу» без єдиного матча в ЛЧ. Альваро? Юний і сирий, як ріпа.

Анчелотті це бачить, тому міняє схему; вибудовує півзахист ромбом, віддаючи більше атакуючих повноважень Белінгему. Поки виходить так собі. Є враження, ніби хави далі шукають на полі Бензема і, не знайшовши, знічуються. Подолати цю фантомну біль – мабуть, найбільший виклик для «Вершкових» з часів відходу CR7.

«Атлетіко»: відродити оборону

Жорсткий, непробивний «Атлетіко», який грає на 1:0 – це вже давно міф. Його не існує.

В минулому чемпіонаті «Матрацники» забили ті ж 70 голів, що й «Барса», а от пропустили більше – 33 проти 20. І це ще навіть не антирекорд. У позаминулому сезоні команда Сімеоне пропустила аж 43 рази в 38 турах!

За мірками Ель Чоло це решето, а не захист. І жодного тобі тафгая – лише пародії, які регулярно фолять на червону. У минулій Ла Лізі Савич та Ермосо удвох зібрали таких 4.

Тут лише два варіанти – або новий сезон зупинить деградацію, або «Атлетіко» остаточно випаде з числа європейських грандів, куди потрапив 10 років тому саме завдяки шикарній обороні.

Ну, а допомагати «Матрацникам» згадувати, як треба захищатись, будуть багаторічний кеп «Челсі» Сесар Аспілікуета, могутній у повітрі турок Чаглар Союнчу та роботящий лівий фулбек Хаві Галан. Гарні, продумані трансфери.

Циганков і Довбик: бути яскравими

Двоє українців в команді Ла Ліги – вже дуже висока планка, але, здається, наші можуть ще більше.

Особливо це стосується Циганкова, який вже адаптувався та видав 3+6 за перші півроку на новому рівні.

Наступний крок для Віктора – додати в яскравості. У першому сезоні за «Жирону» він став найкращим асистентом і був другим за пасами під удар (1,9) але разом з тим посів лише 9–те місце за кількістю обведень (0,9) і 6–те – за ударами по воротах (1). Цього мало, щоб зацікавити гранди, яким треба продавати китайцям футболки.

Циганков піде на підвищення лише якщо зможе поєднати красиве та корисне. У цьому його виклик просто зараз. Бити так, як він це робив недавно з «Лаціо».

Що ж до Довбика, то Артему слід якнайшвидше вивчити мову, порозумітися з тренером та партнерами; зрозуміти футбол «Жирони» і не випадати під час матчів. Голи? Вони прийдуть, якщо виконати всі перелічені умови.

Левандовський: призупинити старіння

Це непросто, бо Роберту майже 35, але він сам вибрав Барселону, а не Маямі чи Ер–Ріяд.

Ще минулого року це вилилось у неабиякі страждання. Так, поляк був у видатній формі перед ЧС, забивши 13 голів за 2 місяці, але далі поїхав до Катару, після чого з січня по квітень бігав майже вхолосту – лише гол «Кадісу» і дубль «Ельче».

До честі Роберта, він подав ознаки життя в квітні–травні, але на той момент доля титулу була вже вирішена, і в пам’яті залишилось не це, а безпорадність у березневому Класіко.

Звісно, у 35 років про прогрес вже не йдеться, але для Левандовського та його спадщини на «Камп Ноу» критично важливо не допустити прискорення деградації. Витримати треба хоча б півроку, а там у січні з «Атлетіко Паранаенсе» приїде Вітор Роке – і можна буде перепочити. Кажуть, цей 18–річний бразилець – найкращий центрфорвард нового покоління у себе вдома.

«Севілья»: навчитись жити без Мончі

Знаменитий спортдир переїхав до «Астон Вілли», де допомагає Унаї Емері зібрати нового гранда АПЛ.

Тим часом «Севілья» задекларувала понад 90 млн євро боргу, після чого ще нікого не продала, зате потратила 22 млн на Лоїка Баде та Джибріля Соу. Скажете, розумно? Далекоглядно?

Одне знаємо точно – Мончі так би не зробив. І взагалі він би досі прилаштував кудись бодай частину ветеранів, яких забагато на «Пісхуані» – це і Ракитич (35), і Фернандо (36), і Навас (37), і Гомес (35). Те ж саме стосується спірних кадрів, які не прижилися і провели останні роки в орендах – тут і Ділейні, і Аугустінссон, і Ідріссі.

І вже точно Мончі спробував би закрити дірку в бюджеті до того, як про неї дізнаються усі, і продати когось втридорога стане в рази складніше.

При цьому, що цікаво, команда у «Нервіона» бойова; і Менділібар на посту тренера знає, що робить. А от керівництво, таке враження, випарувалось.

Вінісіус та Гаві: подорослішати

Таланту «Барселони» вже 19, а ймовірному лідеру «Реала» – цілих 23, але вони досі як малі діти.

Ви просто подивіться, як веде себе на полі Гаві – хіба він схожий на дорослого, розважливого чоловіка, на якого можна покластись?

Його хамство розпалює суперників, які в деяких матчах і не думали включатися. Також він системно наражає себе на ризик вилучення, а команду – на гру в меншості. Ще й вболівальники ненавидять по всій Іспанії.

Паралельно з «Вершкового» боку маємо Вінісіуса, який сам не фолить, але без кінця свариться з усіма навколо. Судді, суперники, навіть фани на трибунах – бразилець хоче переспорити кожного.

Наслідки? У Вінісіуса стільки ж попереджень, скільки й голів – по 10. Ще й одне вилучення на додачу. І так, ми знаємо, що у Ла Лізі є расисти і просто ідіоти на трибунах, але побороти їх, щось викрикуючи з поля, неможливо. Це ясно абсолютно кожному дорослому, і лише дитині – ні.

«Вільярреал»: не впасти на дно

Дуже шкода «Жовту субмарину», яка недавно вигравала ЛЄ і доходила до 1/2 фіналу ЛЧ, а зараз залишилась на бобах.

Молодий бомбардир Ніколас Джексон переїхав до «Челсі»; найкращий захисник Пау Торрес підписався у «Астон Віллі»; багаторічний двигун Самі Чуквезе – тепер гравець «Мілана»; креативний Арно Данжума поїхав до «Евертона»; розбіглася навіть частина рольовиків і ветеран Іборра.

І хто лишився? Ким грати? Рейні вже 40, Альбіолю – 37, Капу – 35, Парехо – 34, а 31–річний Жерар Морено за два останні сезони провів лише 16 повних матчів.

Ось так через фінансові проблеми команда–претендент на зону ЛЧ перетворилась у банального середняка, якого неодмінно перебігають молоді колективи, типу «Жирони». Головний виклик «Підводників» наразі – просто не зануритись надто глибоко. Інших поки не видно, скільки не крути перископ.

«Реал Сосьєдад»: витримати ЛЧ

Востаннє «Ла Реал» грав у ЛЧ ще в сезоні–2013/14, коли у басків був Грізманн, але й з ним їх громив «Шахтар».

Тобто, цей турнір – дуже великий виклик для невеликого, автентичного клубу, де грають переважно баски та скандинави, що приїздять на «Аноету», ніби в рехаб. За останні роки його успішно пройшли Ісак, Едегор, Серлот.

Їм би в ЛЧ хоч Давида Сільву, але ветеран, який видав блискучий минулий сезон, несподівано порвав хрести і вимушено завершив кар’єру.

Таким чином, грати на два турніри доведеться без х–фактору, і до всього дуже обмеженою групою, де майже нікому з основи нема повноцінної заміни. Оярсабаль, Меріно, Субіменді, Кубо, Ле Норман просто зобов’язані не отримувати травм.

Складна, дуже складна ситуація для басків. Єдиний позитив у ній – це гроші від ЛЧ. Тепер, ймовірно, не доведеться йти стопами «Вільярреала» і продавати усіх.

Рафа Бенітес: довести, що живий

Хто не чув, знаменитий тренер очолив влітку «Сельту».

Ну так, Бенітес давно вийшов в тираж. Спад почався ще у «Інтері», і зрештою привів його до «Далянь Іфан» та дивного призначення в «Евертон», де персона Рафи викликала лише одну емоцію – WTF?

Якби Ла Ліга була здорова, ми б не обговорювали його взагалі, але ви й самі бачите – криза. Вартісних проектів мало, а грошей – ще менше. В таких умовах більшість «Бенітесів» їде на Схід, де араби завалюють їх нафтодоларами, а от Рафа вибрав провінційний, навіть не туристичний Віго.

Очевидно, він прагне показати, що не закінчивсь як тренер – і за це рішення йому респект.

Що ми будемо вважати для його «Сельти» успіхом? Мабуть, потрапляння до Ліги конференцій. В топ-10 Аспас затягував «Кельтів» і без Бенітеса.