Топ-10 трансферів, які провалилися в останню мить
Сага з переходом Артема Довбика дає привід згадати кілька дивовижних історій про те, як відомі гравці збиралися перейти в один клуб, а опинялися в іншому.
Для Артема Довбика останній місяць був дуже неспокійним. Попри розмови про бажання залишитися в Жироні й зіграти з нею в Лізі чемпіонів, його оточення активно працювало над трансфером. На початку найбільш конкретно в цьому напрямку працював Атлетико. Він легко досяг угоди з клубом і вже був близьким до закриття трансферу. Однак як тільки агенти отримали шанс заробити більше, міцно за нього вхопилися. Йдеться про Рому, яка вже має згоду Довбика й тепер буде домовлятися з Жироною, а це легше.
Ця історія надихнула пригадати найбільш резонансні випадки, коли футбольні трансфери зривалися в останню мить. Більшість цих історії відбулися в Англії, де клуби мають великі фінансові можливості. Кокуренцію їм може скласти хіба Реал. Водночас перехід Довбика може стати першим серйозним успіхом у таких «гойдалках» італійської команди.
Альфредо Ді Стефано, 1953 рік
Мільйонаріос ⇒ Реал Мадрид (замість Барселони)
Головна легенда Мадрида прибув у Європу на запрошення Барселони. Ді Стефано навіть встиг зіграти кілька товариських матчів за каталонців. Однак у клубу виникли бюрократичні проблеми, через які трансфер не оформили офіційно.
Поки конкуренти розв'язували питання, в ситуацію вирішив втрутитися Реал, який дуже швидко домовився з колумбійським Мільйонарісом. Так на руках у Ді Стефано опинилося два контракти. Владнати конфлікт інтересів належало ФІФА. Рішення було компромісним. Альфредо мав відіграти два сезони за Реал, а потім два сезони – за Барселону.
Каталонців такий сценарій обурив. Президент клубу був вимушений подати у відставку, а тимчасове правління вирішило деактивувати угоду. Так Ді Стефано повноцінно перебрався у Мадрид, де став легендою на багато поколінь. Різноманітні рейтинги ставлять Альфредо на перше місце в списку найкращих гравців Реала за всю історію.
Рой Кін, 1992 рік
Ноттінгем Форест ⇒ Манчестер Юнайтед (замість Блекберна)
Ірландець заздалегідь підготував своє прощання з «лісниками». У тому сезоні команда йшла на виліт, а Кін вже був однією з найбільших зірок чемпіонату. Рой зажадав нового контракту. Процес обговорювали у пресі. не в останню чергу завдяки Браяну Клафу, який називав свого гравця «жадібною дитиною», запити якого можуть збанкрутити клуб. Зрештою, Кін угоду отримав, але головним там була не зарплата, а пункт про трансфер, якщо команда вилетить. Так з Ноттінгемом і сталося.
Уболівальники визнали півзахисника найкращим гравцем сезону, але це не втримало його в команді. Кенні Далгліш почав роботу над тим, щоб забрати Кіна до себе у Блекберн. Клуби дуже швидко порозумілися, трансфер мали закрити за 4 мільйони фунтів. Рой також узгодив особисті умови. Однак у Ланкаширі щось наплутали з документами. Попереду були вихідні, тож вирішили все підписати у понеділок. Це була фатальна помилка Далгліша.
Про ситуацію дізнався Алекс Фергюсон. Менеджер Манчестер Юнайтед зателефонував Кіну й переконав його приєднатися до своєї команди. Це було в п'ятницю, а вже в суботу сторони підписали всі необхідні документи. На той момент це був рекордний трансфер в англійському футболі.
Пол Гаскойн, 1988 рік
Ньюкасл ⇒ Тоттенгем (замість Манчестер Юнайтед)
За кілька років до ситуації з Кіном Алекс Фергюсон побував на іншому боці. Шотландець домовився про перехід найкращого молодого гравця чемпіонату – Пола Гаскойна, який тоді виступав за Ньюкасл. «Ми розмовляли з ним напередодні мого від'їзду у відпустку. Газза сказав: «Їдьте і насолоджуйтесь, містере Фергюсон, я переходжу в Манчестер Юнайтед», – згадував сер Алекс.
Менеджер полетів на Мальту, де його й застала звістка від Мартіна Едвардса. Поки Фергюсон відпочивав, Гаскойн підписав контракт з Тоттенгемом. Лондонці перехопили його завдяки підписним бонусам – допомогли купити будинок для сім'ї та відкрити салон краси його сестрі. Загалом інвестиція потягнула на 100 тисяч фунтів. Це тоді було дуже багато. Сам трансфер обійшовся у 2,2 мільйони.
Гаскойну часто закидають, що той вибір став вирішальним для його кар'єри. Мовляв, під керівництвом Фергюсона він би краще контролював своє життя поза футболом. Газза на таке відповідав з іронією: «Люди завжди кажуть, що все пішло б інакше, якби я перейшов у Манчестер Юнайтед. Але чи змогли б вони утримати мене під контролем? Хоча... Ріо Фердінанд пропускав допінг-тест, Ерік Кантона з двох ніг у стрибку вдарив уболівальника. Вейн Руні замутив з бабусею, а Раян Гіггз – з дружиною свого брата... Тож я міг би вписатись у таку компанію!»
Еммануель Петі, 1997 рік
Монако ⇒ Арсенал (замість Тоттенгема)
«Викрадення» Гаскойна голова правління «шпор» також здійснив, попередньо спіймавши облизня. За рік до описаних вище подій Алан Шугар привіз у Лондон Еммануеля Петі. Француз, звісно, нічого не знав про місцевий футбол. Перед самим візитом в офіс Тоттенгема йому передали прохання нічого не підписувати, а спочатку поговорити з Арсеном Венгером. Він так і зробив.
На тій зустрічі Петі сказав, що йому потрібно кілька днів, щоб подумати. Прямо з офісу «шпор» він поїхав додому до Венгера. Уся іронічність ситуації полягає в тому, що Тоттенгем заплатив за те таксі, як відвезло гравця прямо в руки його головного ворога.
Насправді в той час вибір Петі можна було навіть зрозуміти. Замість борця за виживання він зміг обрати одного з лідерів чемпіонату. До того ж отримав можливість знову працювати з Арсеном Венгером, який запустив його кар'єру в Монако. У перший же сезон в Арсеналі Еммануель виграв усі можливі трофеї на внутрішній арені.
Робіньо, 2008 рік
Реал Мадрид ⇒ Манчестер Сіті (замість Челсі)
Шейхи тільки-но купити манчестерський клуб. Їм термінового потрібен був гучний трансфер, щоб заявити про себе. Вирішили заразом ще завдати по амбіціях попереднього фінансового гегемона АПЛ, перехопивши Робіньо.
Бразилець вже був однією ногою в Челсі, коли в останній день трансферного вікна все круто змінилося. Манчестер Сіті легко перебив і пропозицію Реалу, і дав кращі умови гравцю. Лондонці були шоковані. Вони настільки були впевнені у підписанні бразильця, що вже відкрили передпродаж його футболок на своєму сайті.
Сам Робіньо, схоже, теж не до кінця усвідомив, що сталося. У коментарі він сплутав клуби: «В останній день трансферів Челсі зробив мені особисто гарну пропозицію, вона була гарною для Реала, і вона була прийнята. Я сказав Челсі? Ні, Манчестер Сіті. Вибачте».
Кака, 2009 рік
Мілан ⇒ Реал Мадрид (замість Манчестер Сіті)
Взимку «містяни» прагнули знову підірвати трансферний ринок. І вже все для цього підготували. Перехід Кака із Мілана мав стати першим в історії футболу, за який заплатили б понад 100 мільйонів. До переговорів залучили навіть Робінью, який скасував святкування свого дня народження в Бразилії й прилетів особисто переконувати земляка приєднатися до команди.
Мілан вже був на порозі фінансових проблем. Не підштовхував Кака до трансферу, але дав дозвіл Манчестер Сіті вести переговори. Гравець розцінив це як сигнал і прийняв пропозицію. Однак шалений протест тіфозерії «россонері» змусив усе переграти. Всі домовленості скасували. Боси «містян» були дуже злі, сприйняли це як публічне приниження свого клубу, який ще не завоював той авторитет, який має зараз.
Зрештою, Кака таки покинув Мілан вже наступного літа. Реал продемонстрував шейхам, що таке ім'я. Мадрид заплатив менше (88 мільйонів), а сам бразилець сказав, що Королівський клуб – це єдине місце, заради якого він міг би покинути Сан-Сіро. Звісно, натяк на переговори з Манчестер Сіті зрозуміли всі.
Вілліан, 2013 рік
Анжи ⇒ Челсі (замість Тоттенгема)
Бразилець марив великими клубами із топ-чемпіонатів, але взимку 2013 року чомусь рвонув до Анжи. Російський клуб виявився єдиним, хто був готовий заплатити Шахтарю 35 мільйонів євро. На щастя, для Вілліана, вже за пів року проєкт згорнули, а його як один із найдорожчих активів продали.
Тоттенгем вірив, що вже все зробив. Жадібний Даніель Леві до кінця намагався збити ціну, використовуючи скрутне становище росіян. Чого він не врахував, то це втручання Челсі та Романа Абрамовича, який посмикав ниточки на батьківщині, й гравець уже їхав до іншої частини Лондона.
Ось як про ті події згадував Вілліан: «Коли я прибув на базу Тоттенгема, Кіа Джурабчіан, мій агент, уже чекав, мені здалося це дивним. Тоді він сказав: «У нас проблеми. Челсі зробив пропозицію». Я відповів: «Ну гаразд, я повернуся в авто, ти впораєшся, і я поїду в Челсі, я не підписуватиму контракт з Тоттенгемом».
Я пробув вісім годин у тренувальному центрі «шпор». Їхній директор погрожував мені скаргами ФІФА, лякав, що уболівальники тут, в Англії, будуть освистувати. Вони багато чого вигадали. Я застряг там на вісім годин. Коли я нарешті зміг піти, то відразу вирушив на зустріч із людьми з Челсі, щоб залагодити деталі та підписати контракт».
Давід Сілва, 2020 рік
Манчестер Сіті ⇒ Реал Сосьєдад (замість Лаціо)
Іспанець покидав АПЛ після десяти успішних років. Маючи статус вільного агента, Давід міг сам обирати новий клуб. Здавалося, вибір зупинив на Лаціо. Узгодили вже взагалі все. Римляни навіть призначили дату медогляду, на який футболіст так і не з'явився.
Кілька днів представники італійського клубу марно намагалися вийти на контракт з Сілвою, той кинув Лаціо в тотальний ігнор. Згодом про його перехід оголосив Реал Сосьєдад. Лаціо відреагував на це офіційною заявою, яку зробив тодішній спортивний директор Іглі Таре. «Я дізнався про перехід Давіда Сілви в Реал Сосьєдад. Дуже поважаю його як футболіста, але зовсім не як людину», – заявив функціонер.
Пізніше гравець та його батько виправдовувалися. Мовляв, з Лаціо розмовляв лише агент, сам Сілва формального нічого не обіцяв. Давід же вирішив обрати іспанський клуб. Рішення повернутися на батьківщину ухвалював разом із сім'єю.
Михайло Мудрик, 2023 рік
Шахтар ⇒ Челсі (замість Арсенала)
Куди ж без нього. Провівши один сильний сезон на дорослому рівні та наступний груповий етап Ліги чемпіонів, Мудрик зажадав перейти у топ-клуб. Шахтар теж всіляко підігравав інтерес до свого проспекта та працював на його піаром. Результат прийшов, пропозицію зробив Арсенал.
Переговори були складними, навіть дуже. Лондонці тиснули, а донеччани стояли на своєму. В якийсь момент до процесу долучився Мудрик. Михайло то поставить лайк під дописами, які відправляли його до Зінченка чи зображували за ґратами, то опублікує сторіс, де він на відео дивиться на себе в формі Арсенала. Здавалося, варіантів більше немає.
Однак несподівано з'явився Челсі. Тодд Бьолі довго не торгувався, просто виписав Шахтарю чек і забрав гравця. Пізніше генеральний директор «гірників» Сергій Палкін згадував, що пропозиції насправді були дуже близькими. Різниця полягала лиш в тому, що Арсенал в бонусній частині намагався прописати якісь фантастичні умови для їх досягнень. Власне, це й коштувало Мудрику переходу до клубу, в який він справді хотів.
Джошуа Зіркзеє, 2024 рік
Болонья ⇒ Манчестер Юнайтед (замість Мілана)
Максимально свіжий приклад і максимально схожий на те, що відбувається з Довбиком. Зіркзеє у минулому сезоні здійснив прорив. найкращим бомбардиром Серії А не став, але отримав визнання як найкращий молодий гравець (йому 23). Болонья, як Жирона, несподівано опинилася в Лізі чемпіонів, але в головної зірки була опція викупу за 40 мільйонів євро. Помітили, скільки збігів?
Головна різниця полягала в тому, що нідерландець ніколи не приховував свого бажання піти. Лишень хотів, щоб це був італійський клуб. Предметно до цього питання підійшов лише Мілан. «Россонері» навіть повідомили Болоньї, що активують клаусулу, як тільки домовляться з гравцем. Тут теж проблем не було, але ж є ще агент. Кіа Джурабчіан захотів 15 мільйонів комісії! Мілан відмовився платити (навіть за менші гроші клуб пізніше підписав Альваро Морату).
Після цього в гру вступив Манчестер Юнайтед. Англійці спокійно домовилися з агентом, дали вищу зарплату Зіркзеє та навіть заплатили більше Болоньї – щоб не перераховувати за трансфер відразу всю суму, а розбити на три роки. Рома, звісно, так не може. Маючи згоду з агентом і гравцем, «джалороссі» ще повинні домовитися з Жироною.
28 липня 2024 16:12