Довга дорога Рафіньї: непотрібний в Бразилії, незамінний в Барселоні
Лише бразильці знають, що таке варзеа. У цього терміну нема перекладу, нема аналогів. Просто коли хлопці підростають, то талановитих з вулиць забирають в академії футбольні клуби, як Вінісіуса, Роналдіньйо, Роналдо.
Ну, а визнані неталановитими – їм куди?
Це для них придумали варзеа – турніри часто на грунті й камінні; босоніж або в безглуздому взутті; без щитків, а часто й без форми – одна команда в футболках, інша гола до пояса.
Тут не скаржаться, а судді лояльні до будь-яких фолів, поки на трибунах поруч сидять кримінальники, що збирають ставки, і скаути клубів, які все ж забредають, бо іноді роздивитися талант з першого разу непросто.
Ось де розпочинав Рафінья.
Рік грав, два, три, поки не відсіяв навіть аматорський «Імбітубу», і тоді він здався – зателефонував батькам, що їде додому.
Жили вони на околиці Порту-Алегрі, в фавелі. Крихітна кімната, де спали старі, Раф з братом, їхні кіт і пес.
Тато Рафіньї був музикантом, грав самбу і дуже полюбився самому Роналдіньйо – отак от він в 7 років опинився на руках в легенди. Ну, а мама перепробувала все – перукаркою була, манікюр робила, в магазині торгувала; по ночах підробляла в ресторанах офіціанткою і в готелях портьє, щоб заробити на вечірні курси і отримати освіту. Вона мріяла бути вчителькою.
На слова Рафіньї, що втомився, мама зауважила:
«Тепер тобі треба підшукати нормальну роботу. Тут поруч є перукарські курси...»
Йому цього вистачило. Вже на ранок Раф вийшов на черговий матч і порвав там всіх, а ввечері його запросили до «Аваї».
***
«Мені сподобалося, як він грав. Було в ньому щось, не знаю. Але на нього впливало, що він без школи», – згадує директор академії Діогу Фернандеш.
«Якось ми грали в чемпіонаті штату, і наш захисник Лукас вдруге сфолив на жовту, та арбітр помилився і попередив не його, а Рафінью. Знаєте, що він зробив? Почав доводити, що це фолив Лукас! Ми на лавці збожеволіли: «Ти що городиш?!» А він кричав до нас: «Але тепер я не зможу фолити за потреби!»
Це все з варзеа – Рафінья звик, що партнери кожного разу інші; не знав відчуття ліктя.
Воно прийшло поступово.
Вже на Кубку Сан-Паулу в 2016-му він був головною зіркою молодіжки «Аваї», тягнув їх до трофею, що першим з агентів помітив Деку. Аби домовитися про все вистачило розмови на трибунах:
«Я чув, у вас фінансові проблеми, вам треба гроші...».
Ну, звісно, «Аваї» завжди треба гроші.
Рафінью вони відпустили за 600 тисяч у «Віторію Гімарайнш», де в Деку були свої люди, так що в Бразилії серед дорослих він не зіграв ні разу.
«Він був зіркою, провів блискучий турнір. Я не шкодую, що так сталося – так ми тут ведемо бізнес», – каже Фернандеш.
Сам Раф себе зіркою не вважає – каже, на варзеа були хлопці, що грали вдесятеро краще.
Де вони зараз?
Здебільшого, на цвинтарях. Проклятий наркотрафік.
***
На те, аби дорости до рівня зірки Прімейри у Рафіньї пішло ще 2,5 року.
У своєму першому сезоні він лише раз вийшов на заміну; в другому – забив 5 голів, в третьому – 4. І лише далі був прорив – 18 голів в усіх турнірах.
Португальський журналіст Гонсалу Лопеш наполягає, що таких працелюбних бразильців годі знайти:
«Може, ви не знаєте, але ми тут сприймаємо бразильців як веселих хлопців, які люблять тусуватися до ранку. Так-от Рафінья інший. У нього навіть був особистий тренер вдома, який допомагав підтримувати форму під час відпусток!»
Влітку 2018-го Деку зрозумів, що пора рухатися далі.
Тепер вже «Спортинг» зателефонував до «Гімарайнша» і запитав: «У вас фінансові проблеми, вам випадково не треба гроші?»
Ну, звісно, треба!
На «Жозе Алваладе» якраз збирали нову команду, бо стара на чолі з Достом, Мартіншом та Карвалью розбіглася після нападу ультрас на клубну базу, який замовив власний президент. Басу тоді голову розбили – ясно, він не повернувся.
За Рафінью ж заплатили 4 млн євро, і в ЛІсабоні він швидко здружився з Бруну Фернандешем, нині зіркою «МЮ»; вони були нерозлийвода.
«Він такий розумний, чуваче! Навіть просто бути поруч і спостерігати за його поведінкою корисно. Бруну працює старанніше за всіх, і до його думки завжди варто прислухатись. Це він мені порадив погодитися на «Ренн», хоча й сумнівався, і де я тепер?»
Ага, на «Ренн»!
Лише рік Рафінья пограв на «Алваладе», а тоді бретонці зателефонували «Левам», щоб спитати головне: «У вас проблеми, вам 21 млн євро не треба?»
Виявилось, що треба.
Для власників «Ренна», сім'ї Піно, витрата була несуттєвою. Їхні статки досягають десятків мільярдів євро. Gucci, Yves Saint Laurent, Alexander McQueen і ще купа люксових брендів – це все вони. Франсуа-Анрі Піно завоював навіть Сальму Хаєк, з якою одружений з 2009 року.
Єдина галузь, що ніяк не дається родині – футбол.
***
Приклад Рафіньї все ілюструє.
Для «Ренна» його купив тодішній спортдир Олів'є Летанг, який справедливо вважав, що бразилець швидко доросте до 50-60 млн. на ринку.
В команді якраз звільнилося місце, бо Ісмаїлу Сарра забрав «Вотфорд», плюс була «своя» людина в роздягальні – Ромен Сален знав Рафа по «Спортингу» і говорив португальською. Він же допомагав на переговорах.
І, якщо чесно, Рафінья грав добре – 5+7 в середині дебютного сезону. Усе зіпсували ганебні рішення зверху.
Спочатку Макрон здуру відмінив чемпіонат; Ліга 1 досі це не переварила, скоротилась, рівень обвалився.
По-друге, сім'я Піно чомусь відставила Летанга і призначила на його місце Флоріана Моріса, а той гайда звозити в клуб «своїх».
Це Моріс наполіг, що Рафінья не вартує виплачених за нього грошей, і восени 2020-го повісив на вінгера цінник «20 млн. євро».
Комедія! Менше, ніж «Ренн» сам заплатив «Спортингу»!
Потім виявиться, що у Флоріана були дружні зв'язки з агентом, що мав привезти з Бельгії Жеремі Доку, а Рафінья заважав. Тим часом тренер Жульєн Стефан в усьому з директором погоджувався, щоб і його не «пішли».
«Лідс» був в шоці, що це так дешево.
«Я пам'ятаю, як Раф набрав мене, щоб зустрітися», – розказує Сален. «Він виглядав погано. Спитав мене, чи я знав? Він якраз прочитав, що «Ренн» погодився продати його за 18 млн. Оце, каже, так вони мене оцінюють...»
Клеман Греньє, що тоді грав за «Ренн», а зараз експерт на ТБ, теж нічого не розумів: «Та ніхто не хотів, щоб він йшов. Навіть його конкурент Дель Кастільйо, вони чудово ладнали. В останньому матчі проти «Реймса» Рафінья забив і віддав гольовий пас, а ще ледве не забив в падінні через себе. Тренер після гри сказав йому, що він може лишатися, але якось непереконливо це все було».
Відтоді в Ренні при згадці Рафіньї всі звинувачують всіх.
Ну, а Раф 5 жовтня 2020-го був у «Лідсі».
Йому вже сказали, що Марсело Б'єлса – справжній навіжений; той-самий, хто вийшов до натовпу барра-бравас із бойовими гранатами в руках.
Нападник тинявся по «Елланд Роуд» в пошуках цього Локо, а тоді хтось тицьнув його рукою в спину – це й був Б'єлса.
***
Вони тепло обнялися на Копа Америка влітку 2024-го перед тим, як Уругвай з Бразилією влаштували справжнє м'ясо.
«Якби не Б'єлса, я б не був там, де я зараз є. У нього я навчився майже всьому, що знаю про футбол найвищого рівня», – каже Раф.
Перші тижні тренер тільки й робив, що зупиняв через нього заняття – то не туди побіг, то не в тому темпі, то передача в неправильну зону.
Але що було далі?
Через два роки «Барселона» заплатила за нього 58 млн євро – отже, Б'єлса робив усе правильно.
Говорили також, що каталонці консультувалися з приводу новачка у Роналдіньйо, який змалку його знав – і той наговорив багато компліментів. З ним Рафінья теж па м’ятно обійнявся – навесні 2024-го, перед тим, як переміг «ПСЖ» на «Парк де Пренс».
Ну, але головний епізод Рафа в Каталонії був трохи пізніше.
Пам'ятаєте літо і переговори «Барси» з Ніко Вільямсом? Легенда Кулес Тенте Санчес тоді виразив думку всіх:
«Якщо є шанс, це треба зробити. Треба продати Рафінью, щоб отримати трохи грошей, а тоді йти по Ніко. Коли вони обоє на полі, я бачу лише Вільямса».
Бразилець вже збирав речі, коли Флік влаштував голосування, хто має стати капітаном, і Рафінья несподівано для себе опинився 4-м – після тер Стегена, де Йонга і Араухо.
Виходить, насправді його цінують?!
«Я перечитав всі чутки про свій відхід, всю критику, і для мене зараз це дуже несподівано. Я схвильований, ніколи б не подумав».
З цього почався психологічний злет, а ігровий – з переведення у центр на позицію відтягнутого нападника, де Рафінья виглядає вже не тінню Ніко Вільямса, а одним із претендентів на Золотий м'яч-2025.
Ще кілька матчів, як з «Баварією» – і у фаворити виб'ється. Зараз у Рафа 16+10 в 21 матчі за «Барселону» з літа.
Флік не натішиться своєму капітану: «Він завжди викладається на повну, починає кожен пресинг, вкладає всю душу в гру і завжди посміхається. Ніколи в мене не було гравця, як Рафінья».
Авжеж не було, Гансі. Таких роблять на варзеа, а звідти мало доріг ведуть наверх.
«Це все величезне везіння. Якби мені довелося перераховувати друзів, яких виховували двоє батьків, вистачило б однієї руки. У тому світі, звідки я, нема спокою; сьогодні живий, завтра мертвий. Легкі гроші. Мої батьки жили в цьому, я жив. І ось я тут...»
6 грудня 2024 12:07