7 гучних трансферів літа, у яких найбільші шанси на провал
До кінця трансферного вікна залишилося близько двох тижнів, однак навряд слід очікувати ще великої кількості гучних трансферів – оскільки цими та наступними вихідними стартують усі провідні чемпіонати.
Команди за малими винятками майже укомплектувалися, але кілька великих переходів станом на цю мить викликають певний песимізм. Ми зібрали 7 прикладів, де у новачків є шанси на те, щоб з плином часу їхні трансфери отримали клеймо «провальні».
Дисклеймер: це не прогноз, що так воно і буде, а лише висновки на тлі вхідних даних.
7. Александр Сорлот, «Вільярреал» ➡ «Атлетико»
32 млн євро + бонуси
Не домовившись з найкращим бомбардиром Ла Ліги українцем Артемом Довбиком, який обрав «Рому», «Атлетико» пішов за другим найкращим.
У чому ж скептицизм? Потрібно розуміти, що 28-річного Сорлота взяли як заміну для Альваро Морати – а той попри статус одного за капітанів переважно грав по 60-70 хвилин, якщо не менше, адже для футболу Дієго Сімеоне потрібна інтенсивність та відповідно ротація.
Александр натомість трохи не того типажу форвард, яким, наприклад, на старті кар‘єри в Іспанії був Артем Довбик – українець стабільно забивав у приблизно схожій ротації з Крістіаном Стуані, коли Мічел рівномірно розподіляв сили (окрім заключної частини сезону, коли команда працювала на «Пічічі»).
Сорлот – це точно не про стабільність. У нього вже були провали у «Крістал Пелес», «Лейпцигу» та «Сосьєдаді», а успіх минулої кампанії – прямий наслідок довіри тренера (23 із 34 матчів у Ла Лізі без замін). В «Атлетико» ж далеко не норвежець матиме карт-бланш – там для цього є Антуан Грізманн та Хуліан Альварес, за якого заплатили шалені гроші та який має стати гравцем франшизи.
Наскільки Сорлот буде результативним та ефективним за таких умов – загадка.
6. Алейш Гарсія, «Жирона» ➡ «Байєр»
18 млн євро + бонуси
Відрізок у кар’єрі Алейша Гарсії до переходу у «Жирону» – це історія про стрімкий даунгрейд.
І навряд іспанський хавбек зміг би так реабілітуватися, якби не Мічел. «Жирона» – перш за все тренерська команда зі стилем, у якому легко розкриватися подібним футболістам. Гарсії це вдалося, але є великі сумніви, що за іншої моделі та інших обставин він почуватиметься настільки добре, бо за загальним рівнем Алейш зірок точно не хапає (тому і не поїхав зі збірною Іспанії на ЄВРО-2024). Навіть якщо йдеться про такого топового коуча, як Хабі Алонсо.
Другий аргумент – конкуренція. Зрозуміло, що його беруть на одну з двох позицій у центрі поля «Байєра». Однак там нікуди не ділись Ґраніт Джака та Роберт Андріх – другий так взагалі щойно пролонгував контракт. Ба більше, у них різні профайли – Гарсія не настільки потужний і корисний у роботі на захист.
Для леверкузенців це, можливо, й хороша угода у ротацію для глибини складу – однак ціна та особисті амбіції Алейша свідчать про ймовірні проблеми.
5. Ян Коуто, «Ман Сіті» ➡ «Боруссія» Дортмунд
Оренда + обов’язковий викуп за 25+5 млн євро при виконанні певних умов
Черговий приклад, коли гравець «Жирони» поза системою Мічела може виглядати не так яскраво. Тим паче що у Коуто були проблеми навіть в Іспанії, адже до епідемії травм Арнау Мартінеса та за наявності Віктора Циганкова він раніше не потрапляв у склад.
Минулого сезону нарешті пробився та став ключовим виконавцем – але з атакувальною роллю та великими провалами в обороні проти сильних суперників (достатньо згадати матч з «Реалом»). Враховуючи це, вибір наступного клубу – дуже дивний.
Чому? Бо справа у захисті дортмундці мають «бульдога» Юліана Рюерсона, який у тогорічній Ліги чемпіонів по черзі закривав усіх без винятку топів. Як з ним змагатися Яну – незрозуміло.
Звісно, є альтернативний варіант з використанням бразильця у ролі вінгера. Проте, по-перше, у двох спарингах «Боруссії» він виходив саме на фланг оборони. По-друге, в атаці теж потрапити у старт нелегко, плюс у цьому амплуа Коуто не настільки ефективний.
4. Педру Нету, «Вулвергемптон» ➡ «Челсі»
60 млн євро + бонуси
«Та додавайте усіх їхніх новачків!» – можете сказати ви та частково мати рацію.
Хай там що, жодних ознак оздоровлення з боку «Челсі» поки не помітно. А отже середовище для інтеграції новачків все ще не є сприятливим.
Це може напряму вплинути на адаптацію 60-мільйонного вінгера «Вулвз» Нету. Нехай він давно довів свій високий рівень в АПЛ, є кілька стоп-знаків:
▪ У Марески специфічні вимоги до вінгерів – треба буде довго звикати;
▪ Португалець є універсальним гравцем на обидва фланги, але достеменно невідомо, чи виграє він сходу конкуренцію.
Як мінімум тому, що на позицію одного з вінгерів може повернутися Коул Палмер, адже у прогнозованій для нього ролі «десятки» у спарингах грав Крістофер Нкунку, а Енцо Мареска також привів у центр свого улюбленця з «Лестера» Кірнана Дьюзбері-Голла;
▪ Нету – травматичний футболіст, а тенденція роботи медичного штабу «Челсі» наштовхує на невтішні прогнози.
Ну і сам фактор того, що «Челсі» навряд зі своєю молоддю претендуватиме на серйозні звершення, теж має вплив.
3. Маттейс де Лігт, «Баварія» ➡ «Манчестер Юнайтед»
45 млн євро + бонуси
11 з 20 новачків «Манчестер Юнайтед» після призначення Еріка тен Гаґа – це футболісти з досвідом виступів в Ередивізі та «Аяксі». Не сказати, що значна частина цих гравців виправдали вкладені у них інвестиції – комусь бракує стабільності, когось турбують травми, а хтось просто Антоні.
Трансфер де Лігта, з одного боку, є правильним кроком – підписання центрбека, з якими величезні проблеми з огляду на дефіцит якості та здатності грати у футбол тен Гаґа. Маттейс для подібного стилю підходить значно краще, ніж Маґвайр/Ліндельоф/Еванс.
З іншого боку, після «Аякса» нідерландець так і не закріпився в жодному з двох топклубів – у «Баварії» взагалі іноді поступався місцем Еріку Дайєру та внаслідок поганого сезону не був основним у збірній на ЄВРО.
Звичайно, якщо хтось і зможе повернути Маттейса на попередній високий рівень, то це тен Гаґ. Але не слід забувати про фактор АПЛ, у якій навіть найбільші таланти губляться через неспроможність адаптуватися до інтенсивності, вимог і тиску.
А у де Лігта ще й конкурент серйозний буде – згодом після травми повернеться 18-річний Лені Йоро, якого клуб точно намагатиметься по-максимуму розвивати. Найбільший талант серед захисників у Європі, як-не-як.
2. Дані Ольмо, «Лейпциг» ➡ «Барселона»
55 млн євро + бонуси
Тут аргументацію можна завершувати на питанні «Чи зможе «Барселона» взагалі заявити Ольмо на сезон?».
Якщо ж без жартів, то у цьому трансфері простежується мало логіки. Підписання іспанця – це посилення позиції, яка явно не є такою дефіцитною, як декілька інших. Додати сюди заплачену суму та можливий удар по фінансовій спроможності каталонців – і питань виникне ще більше.
Та і саме рішення «Барси» взяти Ольмо виглядає дещо емоційним на тлі ЄВРО-2024. Так, Дані був там однією з головних зірок, але попередній сезон у «Лейпцигу» видався не суперуспішним – 8+5 за «гол+пас» у 25 матчах (посилилась травматичність).
«Ман Сіті», наприклад, попри чутки про зацікавленість відмовився платити великі гроші за іспанця – можливо, не дарма?
1. Домінік Соланке, «Борнмут» ➡ «Тоттенгем»
64 млн євро + бонуси
Найдорожчий продаж в історії «Борнмута» та найдорожча купівля в історії «Тоттенгема».
Соланке фактично повинен стати наступником для Гаррі Кейна. Тільки ось безліч аспектів наштовхують на песимістичний прогноз.
Трансфер Домініка буквально поєднує у собі всі фактори, які ми вище згадували стосовно інших гравців.
▪ Стабільність. Простий факт – у сезоні 2023/24 в АПЛ форвард за 38 матчів забив більше голів (19), ніж за 96 матчів до того (10).
«Шпори» заплатили рекордну суму за гравця з одним лише успішним роком у чемпіонаті.
▪ Фактор тренера. Результативність Домініка повністю залежала від стилю команди з Андоні Іраолою. Навряд у «Тоттенгемі» Енджі Постекоглу так само будуватиме гру навколо нападника, маючи й інших зірок у складі.
▪ Ціна. Для того, щоб виправдати заплачені кошти, Соланке необхідно демонструвати щось фантастичне – та чи здатен він на це?
24 серпня 2024 08:45