Можна й в Індонезію, й на Кіпр, і в четверту лігу

На жаль, на всіх не вистачить ні «Реалів», ні «Байєрів». Деколи колишнім зіркам доводиться шукати своє тренерське щастя в місцях, дуже віддалених від тих, де вони грали. І починати з того, де прийнято закінчувати.

Сьогодні ми й поговоримо про таких наставників.

Патрік КЛЮЙВЕРТ
Громадянство: Нідерланди
Місце роботи: збірна Індонезії

Яким він парубком був, коли грав у футбол! Неймовірно талановитим, хоч і неймовірно скандальним. З «Аяксом» він виграв усе, що можна – і Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА, і Міжконтинентальний кубок. Непогано пошумів і в «Барселоні». Але тренерська кар'єра Патріка поки що складається так собі. Ну, молодіжку «Аякса» ще можна зрозуміти. Але як його занесло до Кюрасао, де він очолював тамтешню збірну? Зараз Клюйверт працює в не менш екзотичному місці: він очолив національну збірну Індонезії. Договір – на два роки, з опцією пролонгації. Але автоматичне продовження можливе лише в тому випадку, якщо Патрік виведе своїх підопічних на чемпіонат світу-2026.

Паоло КАННАВАРО
Громадянство: Італія
Місце роботи: «Про Верчеллі»

Молодший брат капітана збірної Італії, чемпіона світу та володаря «Золотого м'яча» Фабіо Каннаваро як футболіст не досяг таких високих вершин, як його брат. Але вісім сезонів, проведених Паоло в «Наполі», чогось та й варті. А ще він пограв за «Парму» та «Верону». Але з тренерською кар'єрою в нього поки що негусто. Допомагав братові спочатку в «Гуанчжоу», а потім в «Беневенто» й «Удинезе». А торік пустився на вільні хліби. Очолив середняка Серії С – «Про Верчеллі».

Мирослав КЛОЗЕ
Громадянство: Німеччина
Місце роботи: «Нюрнберг»

Чемпіон світу, найкращий бомбардир в історії бундестім повісив бутси на цвях у 38 років. Але практично одразу ж перейшов на тренерську роботу. Однак поки що досягнення футболіста Мирослава Клозе незрівнянні з досягненнями тренера Мирослава Клозе. Власне, й досягнень то жодних поки що немає. Лише спроби. Міро був асистентом Йоахіма Льова у збірній Німеччини, потім допомагав Гансі Фліку в «Баварії», а потім вирішив почати самостійне плавання. Працював у австрійському «Альтаху». Наразі очолює середняка другої німецької бундесліги – «Нюрнберг».

Мауро КАМОРАНЕЗІ
Громадянство: Італія
Місце роботи: «Анортосис»

Один із улюбленців Марчелло Ліппі, головного тренера «Скуадри Адзурри» у 2006 році. Тоді натуралізований аргентинець у складі збірної Італії став чемпіоном світу. А ось його тренерська кар'єра – це справжній шлях пілігрима. Або шлях мандрівника, який загубився у Всесвіті. Судіть самі. Спочатку Каморанезі тренував у Мексиці, потім перебрався до Аргентини, потім – до Словенії. Далі в його послужному списку був один із мальтійських клубів. А ще далі – кіпрська «Карміотиса». На даний момент очолює кіпрський «Анортосис». Важко уявити, де цей тренер опиниться далі.

Клод МАКЕЛЕЛЕ
Громадянство: Франція
Місце роботи: «Астерас»

Після завершення своєї славетної кар'єри французький «бультер'єр» тривалий час працював у структурі «Челсі». Однак не в тренерському відділі, а в адміністративному. Бюрократична машина швидко набридла колишньому хвилерізу, і він спробував тренувати. Працював асистентом головного тренера в «ПСЖ» і «Свонсі», після чого пішов на підвищення: став головним тренером «Бастії». Очолював і бельгійський «Ейпен». Але невдало. Тепер ось пробує в Греції. Поки що не дуже переконливо.

Дірк КУЙТ
Громадянство: Нідерланди
Місце роботи: «Беєрсхот»

Видатний форвард збірної Нідерландів і «Ліверпуля» пішов на заслужений відпочинок у 2018-му, відігравши сезон за голландський «Квік Бойз» із аматорської ліги. В тому ж клубі й розпочалася тренерська кар'єра Дірка. Далі він два роки очолював молодіжку «Фейєноорда», після чого пішов тренувати у дорослий футбол – очолив нідерландський «Ден Гааг». Щоправда, недовго очолював: лише рік, після чого перебрався до чемпіонату Бельгії. З «Беєрсхотом» йому вдалося підвищитися в класі, проте в елітному дивізіоні справи в його підопічних йдуть далеко не найкращим чином.

Горка ІРАЇСОС
Громадянство: Іспанія
Місце роботи: «Герніка»

Відомий голкіпер «Атлетика» з Більбао на футбольну пенсію пішов у 38 років. Але проводжали його на заслужений відпочинок не в Більбао, а в «Жироні». Цей каталонський клуб пропонував Іраїсосу посаду асистента тренера воротарів, проте памплонець відмовився. І вирішив спробувати тренувати всю команду, а не її окрему частину. Починав у «Герніці» (четвертий дивізіон Іспанії) асистентом головного тренера. Потім аналогічну посаду обіймав у «Логроньєсі». А потім знову повернувся до «Герніки», але вже в статусі головного тренера. Поки що особливими успіхами похвалитися не може.

Адріан МУТУ
Громадянство: Румунія
Місце роботи: «Петролул»

Напевно, головний румунський талант із часів Георге Хаджі. Муту довгий час виступав на найвищому європейському рівні, залишивши помітний слід у «Фіорентині», «Ювентусі» та «Челсі». Напевно, залишив би ще помітніший, якби не та його кокаїнова історія. Тренерськими успіхами Адріан поки що не може похвалитися. Очолював торік румунський «Клуж», але надовго там не затримався. Тепер намагається чогось досягти на чолі ще однієї румунської команди – «Петролул».

Арда ТУРАН
Громадянство: Туреччина
Місце роботи: «Еюпспор»

Новоспечений наставник Тараса Степаненка зробив собі ім'я в «Атлетико», з яким виграв усе, окрім Ліги чемпіонів. Заради перемоги в головному єврокубку Арда перебрався до «Барселони». Але стати своїм там не зумів. І після того, як «блауграна» фактично виставила турецького півзахисника за двері, здавалося, що на його кар'єрі можна ставити хрест. Проте, поставивши хрест безпосередньо на активних виступах, Туран зумів відродитися як тренер. 2023 року він очолив провінційний «Еюпспор». І відразу вивів його до тамтешньої Суперліги. Наразі команда Турана та Степаненка посідає четверте місце в чемпіонаті Туреччини й мріє про єврокубки. А сам марить колись очолити «Атлетико».