Желізко: «Хочу допомогти «Лехії» повернутися в Екстраклясу»

Український півзахисник «Лехії» Іван Желізко розповів про нову сторінку в футбольній біографії. Півфіналіст Євро-2023 проводить дебютний сезон в Польщі.

– Іване, вас визнали найкращим футболістом першого дивізіону Польщі в першій половині сезону. Як ви ставитесь до індивідуальних нагород?
– Ставлюсь спокійно, тому що коли команда показує результат і це приносить індивідуальні нагороди. Приємно, звичайно ж. Дякую команді і тренерському штабу.

– Влітку ви змінили Валмієру на Лехію. Чому вибір пав на команду, яка не грає у вищому дивізіоні?
– Був запропонований проект, який вразив мене, тому, не вагаючись відгукнувся на пропозицію Лехії. Я не дивився на те, що це нижчий дивізіон, а поставив за мету повернути цю команду в Екстраклясу.

– Окрім Лехії, які у вас були варіанти? Якщо не можете назвати клуб, вкажіть країну.
– Велися різні розмови, але найбільш конкретною була Лехія.

– Якби Валмієра вийшла в групу Ліги конференцій, ви б залишились в команді?
– Думаю, що ні, тому що був зацікавлений у зміні команди.

– Скільки часу знадобилося на адаптацію в Польщі?
– Чесно кажучи, ніскільки. Якось з першого дня почувався своїм у команді. Допоміг [екс-півзахисник Кривбасу] Ріфет Капіч, з яким ми познайомились раніше у Валмієрі. Всі гравці Лехії сприйняли мене добре від першого дня.

«В Першому дивізіоні футбол більш силовий»

– Разом із вами в команду прийшли ще двоє українців – Богдан Сарнавський та Максим Хлань. Це полегшило процес інтеграції в новий клуб?
– Звісно! У нас чудовий звязок як на полі, так і поза ним, тому радий, що вони тут.

– Тренувальний процес в Лехії сильно відрізнявся від того, що було в Латвії?
– Так. Тренування стали більш інтенсивними, ніж це було у Валмієрі.

– Які вимоги до тренерського штабу на тій позиції, де ви граєте?
– Контролювати гру, бути лідером на полі, вигравати кожен матч.

– Який футбол сповідує головний тренер Лехії Бартош Грабовський?
– Тренер хоче, щоб ми домінували на полі, і кожному супернику показували яким клубом є Лехія (Гданськ). Також стимулює нас прогресувати, кожного дня ставати кращими.

– В побутовому плані були якісь труднощі?
– Ні, не було.

– Наскільки очікування від трансферу виправдали ваші сподівання?
– Я дуже задоволений переходом, і з кожним днем стаю впевненішим, шо зробив правильний вибір.

– Який рівень футболу в першому дивізіоні, порівняно з вищими дивізіонами, де ви грали раніше?
– Більш силовий та непоступливий, проти нас більшість команд віддають ініціативу та відходять всією командою нижче м‘яча. Користаються контратаками та стандартами.

– Давайте більше про наших. Слідкуєте, як ідуть справи у вашого екс-одноклубника Якуби в команді Пуща (Неполоміце)? Кочергін переріс рівень Ракува? Булеца в Заглембе, Маценко в Шльонську – це справді відкриття для Польщі? Ігор Харатін міг би підсилити когось з конкурентів Легії, попри те, що його перевели в дубль?
– Звісно. Із Романом Якубою ми часто на звязку, підтримуємо, переживаємо один за одного. А от щодо інших хлопців – ми не знайомі, вибачте, сильно не слідкую за ними.

– За підвищення в класі борються одразу ціла група команд. Гра проти кого з них вам найбільше запам'яталася?
– Проти Вісли (Краків) у себе вдома. Ми зіграли внічию 0:0, була неймовірна атмосфера та хороший футбол.

– Який з суперників створив вам найбільше проблем в першому колі?
– Заглемб’є (який відтепер тренує легенда Динамо Олександр Хацкевич, – прим. «УФ»), якому ми програли 2:5… 

– Це ж саме в цьому матчі ви відзначилися дебютним голом за Лехію?
– Так, але навіть не в цьому річ. Так вийшло, що саме після цього результату у нас все пішло вгору.

– Як ви розцінюєте шанси Лехії напряму підвищитися в класі?
– Це наша основна мета, тому зараз працюємо дуже важко, щоб з початку другої половини сезону поступово її виконувати.

«Коли грали спаринг проти збірної України, емоції переповнювали»

– За півроку в Лехії ви навіть встигли зіграти спаринг проти збірної України. Цікаво було випробувати себе на фоні команди Сергія Реброва?
– Дуже цікаво було перевірити себе з нашою збірною, емоції переповнювали.

– З Сергієм Станіславовичем вдалося перекинутися кількома словами?
– Ні, не спілкувався з ним.

– На березень очікується збір олімпійської збірної України. Не було розмови з Ротанем стосовно можливого виклику?
– Ні, не було.

– А що скажете про нову каденцію молодіжки, яка пройшла половину відбору на євро-2025 без поразок?
– Я дуже радий за хлопців, це ще раз доводить яка у нас сильна молодь.