Бєсєдін: «Насамперед привітав Ігоря Суркіса...»

Весняну частину сезону не можна занести в актив форварду, який виходив на поле в 57% матчів своєї команди. Чому так вийшло, і взагалі про останній етап кар'єри Артем ексклюзивно розповів кореспонденту Sport.ua.

– Артеме, як у тебе справи?
– Усе нормально. Я зі своєю командою перебуваю на зборах, готуємося до нового сезону.

– Взимку, коли ти підписував контракт із ФК «Лишень», угода була розрахована до кінця сезону з пролонгацією ще на два роки. Як зараз йде з цим справа?
– Дійсно, так і було, але ми обговорили різні нюанси і дійшли до того, що продовжили контракт ще на один рік.

– Перед командою стояло завдання підвищитися в класі, але цього не вийшло. Чому?
– У нас головним тренером був Мілан Влахович, а вже по ходу весняної частини сезону тренер змінився. Команду очолив Їржи Хитри. Свого часу цей фахівець працював помічником головного тренера в збірній Чехії у Ярослава Шилгави. Так ось при Хитри у нас результати покращилися. Фахівець багато уваги приділяє тактиці, всі заняття проходять в ігровій формі, ретельно розбираємо суперників. Усе поки що добре. У команду прийшло багато футболістів із вищого дивізіону Чехії. Думаю, що до початку сезону «Артіс Брно» підійде в оптимальній формі.

– Я так розумію, що в майбутньому чемпіонаті буде друга спроба підвищитися в класі?
– Це так. У клубі всі зосереджені на виконанні цього завдання. Тепер справа за командою. Будемо готуватися і постараємося не підвести насамперед президента і вболівальників.

– Навесні за «Артіс Брно» ти провів вісім матчів із 14-ти можливих. Були проблеми?
– Через ушкодження я вибув по суті на місяць, точніше мене почали турбувати наслідки травми, яку я отримав ще на Євро-2020, виступаючи за збірну України. Але зараз усе начебто нормально, працюю на максимумі.

– Ти вже півроку виступаєш у другому дивізіоні Чехії. Як тобі рівень цих змагань?
– Звісно, в Казахстані, і особливо в Україні індивідуальний рівень буде вищим, усе-таки це елітні дивізіони. Але тут теж вистачає сильних виконавців. А що стосується команд, то, в принципі, всі вони одного рівня. Це тільки минулого сезону «Злін» із пристойним відривом випередив конкурентів. Усі суперники бойові, впевнений, що сезон буде напруженим і цікавим.

– У Чехії команди намагаються діяти більш технічно чи переважає силовий футбол?
– По-різному буває. Це залежить від того, з ким ти граєш, вдома чи на виїзді. Але в сучасному футболі одне без іншого ніяк.

– Ти зі своїми серйозними антропометричними даними почуваєшся, як риба у воді?
– З тим досвідом і навичками, які в мене є, і коли не підводить здоров'я, мені тут комфортно грати.

– Чеську мову вже трохи освоїв?
– Поки що не дуже. Головний тренер якісь нюанси пояснює англійською, з якою в мене більш менш нормально. Але чеська мова трохи схожа з українською, тому основну суть, наприклад, у спілкуванні з партнерами, я вловлюю.

– На вулиці або, припустімо, у супермаркеті можеш порозумітися?
– Ні. Привіт, бувай, приємного апетиту, дякую, будь ласка. Поки що на такому рівні (усміхається). У принципі, у мене немає такої прямо мети, вивчити місцеву мову. Я знаю українську, трохи англійську. Оскільки моя сім'я живе в Іспанії, то трохи володію й іспанською. На теоріях, якщо тренер говорить чеською, основний зміст я розумію.

– Що тобі найбільше подобається в Брно?
– Я не їздив екскурсіями (усміхається). Але, загалом, місто гарне, я якось говорив, що чимось воно нагадує Київ. Мені тут подобається.

– А що скажеш про чеське пиво?
– Воно дуже смачне. Футболісти після гри можуть собі дозволити випити по келиху-два.

– Ти напевно стежив за «Динамо». Вітав колишніх партнерів із завоюванням золотих медалей?
– Так, звичайно. Але насамперед написав вітальне повідомлення президенту клубу Ігорю Суркісу. Динамівці – молодці.

– У своїй кар'єрі ти виступав не тільки за національну збірну, а й молодіжну. Стежив за Євро?
– Не прямо вже так ретельно, але був у курсі справи, що стосується збірної України.

– Що скажеш про виступ синьо-жовтих?
– У нас була сильна команда. І тренер кваліфікований. Я його знаю по роботі в «Динамо». Шкода тільки, що не вдалося домогтися потрібного результату. Думаю, що команді не вистачило організації, зібраності. А в якихось моментах деяким гравцям і досвіду. Вважаю, що ключовим на цьому турнірі став програш Данії. Так, це сильний опонент, але їх можна було обігравати, враховуючи, як розвивався матч. У поєдинку з фінами начебто й виправили становище, але залишати все на останній матч із Нідерландами не варто було, оскільки нідерландці завжди сильні, особливо їхні юнацькі та молодіжні збірні. Маємо те, що маємо.

– Наостанок хотів запитати. Можна припустити, що через рік ти продовжиш виступати в Чехії?
– Без сумнівів. При цьому дуже б хотілося, щоб «Артіс Брно» вийшов у вищий дивізіон. Я віддам усі сили, щоб допомогти команді вирішити це завдання. А далі буде видно.