Яремчук: «Можу ще значно додати»

– Як оцінюєте свою нинішню форму?
– Ми намагаємося концентруватися на деталях, потрібно бути зосередженими щомиті. У футболі все дуже швидко змінюється, кожен тиждень може бути іншим. Я роблю все можливе, багато працюю, щоб допомагати команді й показувати свій максимум.

– Які у вас відчуття від кінцівки сезону?
– Для мене це чудові емоції й великий досвід – бути тут і боротися за Лігу чемпіонів. Це прекрасно – грати великі матчі на неймовірному стадіоні. Але якщо ти не сконцентрований на кожному матчі, то можеш програти. Зараз наш наступний суперник – «Тулуза». Ми знаємо, що це буде складний матч, дуже поважаємо цю команду й зробимо все, щоб показати там свій найкращий футбол.

– Наскільки складною була адаптація в «Ліоні»?
– Звичайно, коли ти приходиш у команду посеред сезону ще й після травми – це непросто. Інший менталітет, інший футбол, інші люди. Для мене було важливо набрати фізичні кондиції й зрозуміти, як грає команда. Це було нелегко, але зараз усе значно краще. Команда мені допомогла, тренер теж. Усі тут роблять усе, щоб я почувався комфортно, і саме завдяки цьому я зміг почати забивати.

– Як відбувся ваш перехід у «Ліон»?
– Коли я виступав в інших клубах, Паулу вже намагався мене підписати. Так було ще в «Ліллі». Коли він працював у «Шахтарі», я грав проти нього, тому він добре знає мій стиль. Паулу – тренер, який любить працювати з нападником мого типу. Саме тому він подзвонив мені, а клуб запросив перейти. Звичайно, я був відкритий до цього трансферу, і зрештою він відбувся.

– Вас здивував інтерес з боку «Ліона»?
– Ні, не здивував. Останніми роками я грав у кількох великих клубах. У мене були травми, а також дуже важкий психологічний період через війну в Україні, особливо в «Бенфіці». Але я провів хороший сезон в «Олімпіакосі». Я був важливим гравцем команди, ми виграли трофей, а я забив багато м’ячів. Коли ти добре граєш – це нормально, що за тобою стежать клуби.

– Як оціните взаєморозуміння з партнерами по команді?
– Думаю, це велика заслуга тренера. Він створив чудову команду, і ми показуємо хороший футбол. Це не лише моя заслуга – усе залежить від колективу. Якщо команда не створює моменти, я не можу забивати. Ми поважаємо одне одного, разом працюємо, разом обороняємося. Успіх нападників дуже залежить від усієї команди.

– Чи відчуваєте, що зараз набрали оптимальну форму?
– Це нормально, коли нападнику потрібен певний час на адаптацію. Треба зрозуміти, чого від тебе хочуть: бути більше в штрафному майданчику чи брати участь у побудові атак. Ти слухаєш, аналізуєш і намагаєшся забивати. Зараз я почуваюся краще, але також розумію, що можу ще значно додати.

– Що стало переломним моментом?
– Передусім на старті в мене були не найкращі фізичні кондиції. Також команда дуже допомогла. Такі лідери, як Мусса й Коко, багато зі мною спілкувалися, підтримували мене. Але на все потрібний час. Я хочу прогресувати й перемагати разом із «Ліоном».

– Чого очікуєте від матчу проти «Тулузи»?
– Думаю, це хороший момент для нас. Ми граємо у футбол заради тиску й адреналіну. Ми дуже поважаємо «Тулузу». Виїзні матчі завжди складні. У них хороша команда, сильні захисники та нападники. На тренуваннях я бачу, що наша команда багато працює й виконує вимоги тренера. Подивимося, що буде в неділю, але матч точно буде непростим.

– Наскільки важко поєднувати футбол і ситуацію в Україні?
– Я хочу подякувати Франції, адже це одна з країн, які допомагають Україні. Ми часто бачимо зустрічі президентів наших країн. На початку війни мені було дуже важко поєднувати футбол і все, що відбувалося. Моя родина поруч зі мною, але це все одно непросто. Коли бачиш новини – це дуже тривожно. Я хочу ще раз висловити підтримку Україні. Роблю все можливе, щоб хоча б трохи подарувати людям радість. Для них це дуже важливо.