Чому більшість фанів «Лестера» раді переходу Марески у «Челсі»

Відтепер коучем «синіх» є 44-річний італійський фахівець Енцо Мареска, котрий підписав із найдорожчою футбольною командою Лондона п'ятирічну трудову угоду й розпочне діяльність на посаді із 1 липня.

У «Челсі» Енцо Мареска перейшов з «Лестера» – команди, яку очолив лишень рік тому і одразу ж зумів повернути її через горнило Чемпіоншипу в Прем'єр-лігу. «Лисиці» стали найкращим учасником сезону-2023/24 у другому за рангом дивізіоні англійського футболу не без складнощів – на фініші вони випередили «Іпсвіч» всього на одне очко, а ще програли у 46 турах аж 11 разів, хоча «трактористи» поступалися своїм опонентам майже вдвічі рідше – 6 (натомість в «Іпсвіча» незрівнянно більше нічиїх – 12 проти 4 у «Лестера»).

На перший погляд відхід головного тренера з команди, яка стала першою у Чемпіоншипі й готується повернутися на рівень Прем'єр-ліги, виглядає катастрофою, проте насправді практично усі шанувальники «Лестера» так не вважають, а більшість фанатів «лисиць» й зовсім раді тому, що більше не побачать Мареску на тренерському містку своїх улюбленців.

В «Лестер» Мареска переходив минулого літа після того, як один сезон відпрацював асистентом Жузепа Гвардіоли у «Манчестер Сіті». Опинившись у таборі «лисиць», італієць ставив перед собою як мінімум два ключові завдання, з якими зрештою впорався: перше – повернути «Лестер» до Прем'єр-ліги вже за підсумками сезону-2023/24; друге – прищепити команді свої принципи ведення футболу, засновані на володінні м'ячем, що схоже на методи, які впроваджуються Гвардіолою в «Манчестер Сіті».

Через рік Мареска опинився у «Челсі», що ще раз підтвердило правильність торішнього рішення італійця залишити «Манчестер Сіті» та повернутися до самостійного тренерського ремесла. Репутація Енцо в Англії зросла, проте загалом фанати «лисиць» не поспішають посипати голову попелом після того, як стало відомо про відхід Марески до «Челсі». Для більшості з них це питання й зовсім виглядає як таке, до якого вони ставляться із часткою байдужості. Так, відхід наставника, який демонстрував результат завжди виглядає неприємно, проте для «Лестера» розставання із Марескою – це аж ніяк не катастрофа такого ж масштабу, як відхід Кірана Маккенни, який вважався до недавнього часу ще цілком можливим, із посади головного тренера «Іпсвіча».

І на те є очевидні причини. Мареска в «Лестері» провів лише один сезон, і «лисиці» не встигли стати настільки тренерською командою, як це відбулося внаслідок співпраці Маккенни із «трактористами». Зв'язок італійського головного тренера з фанатами своєї команди також бачиться значно тендітнішим й нестабільнішим, аніж у 38-річного північноірландця, котрий нещодавно підписав новий контракт з «Іпсвічем» із терміном дії до літа 2028-го.

Зрештою фанатів «Лестера», схоже, так і не вразила ігрова філософія Марески. Як пише Девід Беван – автор проекту The Fosse Way, присвяченого «Лестеру», – стиль гри «лисиць» виявився настільки специфічним, а рішення головного тренера настільки твердими і до певної міри навіть жорсткими, що велика частина вболівальників на трибунах всерйоз вважали: такий футбол їм не підходить.

«Хоча Мареска справді почувається елітним тренером, а наш власник, вочевидь, хоче, щоб ми грали, як «Манчестер Сіті», схоже, ніхто не сказав про це тим, хто відповідає у клубі за трансферну політику. Мареска дотримувався своїх принципів усупереч команді, а не через найкращі якості доступних йому гравців. Нам може знадобитися хтось набагато прагматичніший та більш гнучкий, враховуючи майбутні проблеми», – пише Беван.

Співпраця з Гвардіолою справді наклала серйозний відбиток на тактичні погляди Марески. У сезоні, що завершився, «лисиці» воліли грати за схемою 4-3-3, у якій один з флангових захисників, зазвичай Рікардо Перейра, досить часто зміщувався на позицію в півзахисті. «Лестер» робив ставку на контроль м'яча, і досяг у цьому істотних успіхів, оскільки лише в «Саутгемптона» середній показник володіння виявився вищим у рамках Чемпіоншипу-2023/24. А голкіпер «лисиць» 23-річний данець Матс Хермансен виявлявся настільки ж залученим до командної гри, беручи участь у постійних перепасовках із партнерами, як і Едерсон в Гвардіоли.

Найчастіше ця манера гри, яку в англійській пресі без особливої ​​вигадки називали просто як Enzoball, давала «Лестеру» результат. Підопічні Марески виграли дев'ять поєдинків чемпіонату із різницею у три або більше м'ячі, включаючи два розгроми «Саутгемптона» (4:1 – на виїзді та 5:0 – вдома), який в результаті також зумів підвищитися до рівня АПЛ, пройшовши через раунд плей-офф. «Лисиці» пропустили найменше за усіх (41), а забили майже найбільше за усіх (89; вищий показник лишень у «Іпсвіча» – 92). Іноді команда Марески показувала, як характеризує це Беван, «абсолютно блискучий футбол».

Однак Enzoball подобався далеко не усім на «Кінг Пауер». Дуже багато фанатів «лисиць» виросли на контратакувальному футболі, і прихід Марески змусив їх звикати до більш вишуканої «страви» у каталонському стилі. По суті, Енцо зробив із «Лестера» в сезоні-2023/24 такий собі «Манчестер Сіті», але за мірками Чемпіоншипу. Втім, італійський тренер чудово відчував, наскільки сильним є несприйняття на трибунах тих принципів ведення гри, які він прищеплював підопічним…

Після перемоги над «Суонсі» (3:1), яка відбулася в рамках 29-го туру наприкінці січня, Мареска прямо звинуватив деяких фанатів команди у тому, що вони «приймають все як належне». Це була відповідь на гуркіт обурення з боку вболівальників, який кілька разів прокочувався по ходу того матчу на «Кінг Пауер» й був викликаний занадто великою кількістю пасів назад у виконанні гравців «Лестера».

Але Мареска із завзятістю фанатика не хотів міняти зовсім нічого. Італієць не пішов на зміну тактики навіть тоді, коли у заключних 14-ти турах Чемпіоншипу його підопічні зазнали 7 поразок і всерйоз ризикували залишитися не лише без перемоги у дивізіоні, а й потенційно навіть поза зоною прямої путівки до Прем'єр-ліги.

«Десь у березні чи квітні був справді поганий відрізок, коли на найбільшому сайті з оголошеннями міста Лестера проводилося опитування серед футбольних уболівальників, і 90 відсотків фанатів хотіли, аби Мареску звільнили. Це щось неймовірне, враховуючи той факт, що вже через півтора чи два місяці Енцо очолив «Челсі», – наголошує Беван.

І додає: «Під керівництвом Брендана Роджерса в нас уже був футбол із володінням м'ячем, але стиль Марески виявився екстремальнішим. Це була фаза контролю за будь-яку ціну. Я не дотримуюсь такої точки зору, але є безліч фанатів, які не могли в цьому розібратися. І я знаю, що ніхто з них не сумуватиме після новини про відхід Марески до «Челсі». Просто тому, що Enzoball був для них нудним».

Тепер зі стилем роботи Марески зіштовхнуться вже фанати «Челсі», який у сезоні-2023/24 так і не зумів зробити успішним аргентинець Маурісіо Почеттіно. На італійського наставника чекає незавидна робота із підтримки висхідного імпульсу у власній кар'єрі, враховуючи необхідність впровадження своїх принципів роботи тепер вже у новому колективі, який більшу частину сезону перебував у відвертій кризі.

Не варто забувати, що Мареска де-факто не має досвіду роботи із топ-клубами. У «Манчестер Сіті» він був лише помічником у Гвардіоли, а самостійно, окрім «Лестера», працював тільки в «Пармі», та й те вкрай недовго. Із цієї причини в «Челсі» Енцо точно легко не буде, проте Тодд Боелі вірить, що талановитому італійцеві вдасться завдяки своїй «тактичній зацикленості» відремонтувати багатомільйонну лондонську футбольну машину й нарешті зробити її успішною. Зрештою, колись арабський проект «Манчестер Сіті» орієнтувався саме на успіхи «Челсі». Тепер настав час, коли озиратися на провінцію доводиться вже столиці…

Втім, яким буде фінал «історії любові» Марески та «Челсі» фанатів «Лестера» абсолютно не цікавить. Вони, безумовно, вдячні італійцеві за стрімке повернення до Прем'єр-ліги, проте сумувати з нагоди відходу Енцо зовсім не збираються. І на те вони мають свої досить резонні причини.