Забарний: «Для мене чемпіонат Англії – найкращий. Дуже хотів грати тут»

– Я дуже радий бути тут. В останні пару днів було непросто усвідомити, що ще вчора я грав за «Динамо», а тепер я – в «Борнмуті». В цій ситуації дуже радий, що вже познайомився з командою та одноклубниками. Для мене це дуже важливо.

– В Україні зараз не грають у футбол, так?
– Так, ми тренувалися на зборі в Туреччині, проводили контрольні матчі перед поновленням чемпіонату України.

– Чому ти вибрав «Борнмут»?
– Перехід до такого клубу – це важко для мене, бо я грав лише в Україні. Це моя перша закордонна команда. Але я хотів грати в англійській Прем’єр-лізі. Так, виступати тут – це важка праця і щільна гра. Але для мене цей чемпіонат – найкращий з найкращих.

– Чи спілкувався ти до переходу в «Борнмут» з кимось із українських футболістів, які виступають в АПЛ?
– Так. Насамперед, з моїм другом, Віталієм Миколенком, з яким ми грали в «Динамо». У нас прекрасні стосунки, він радий бачити мене тут.

– Як би ти охарактеризував себе як гравця?
– Ну не знаю... Можливо, як розумного гравця. У всякому разі, я прагну ним бути. Мені всього 20 років, я повинен стримувати свої емоції. Я хочу допомагати команді.

– Минулого року ти у складі збірної України грав проти збірної Уельсу, де тобі, серед інших, протистояв Кіффер Мур. А тепер він твій одноклубник.
– Це був гарний день і матч. Я знаю, що в «Борнмуті» є гравці збірної Уельсу. Будь-кому потрібно важко працювати, щоб стримувати їх.

– Розкажи про війну в Україні.
– В Україні зараз справжня війна. Це дуже важко для всіх українців і, зокрема, футболістів. Так, я, українець, тепер в Англії. Але для мене важливо, щоб дивлячись на мене тут, люди пам’ятали про українців і війну в нашій країні.

Це дуже важко. Я весь цей час жив у Києві. Можливо, в цьому місті безпечніше, ніж в інших місцях в Україні, але Харків, Херсон та інші українські міста росіяни атакують щодня. Вони вбивають наших людей, дітей та жінок. Це жахливо. Необхідно, щоб увесь світ знав про це.

– Тобі було важко залишити в Україні сім’ю, близьких, друзів і переїхати в Англію?
– Так, це було важке рішення, але необхідне для мене. У числі іншого я прагну до того, щоб більше людей у ​​світі почули про українців.

– Чим ти любиш займатися, окрім футболу?
– Я люблю грати в комп’ютерні ігри з моїми друзями. Але трохи, трохи. Також я люблю гуляти зі своєю майбутньою дружиною. Це найкращий відпочинок для мене.

– Що ти зараз хотів би сказати вболівальникам «Динамо»?
– Хочу сказати їм, що хоч я і щасливий перебувати тут, але мені було дуже важко піти з «Динамо», бо це команда, в якій я перебував з дитячих років. Ми разом ішли вперед крок за кроком. «Динамо» – це моя сім’я. Дякую за те, що цей клуб зробив для мене. Велика радість – бути частиною цієї сім’ї.

– А що ти сказав би вболівальникам «Борнмута»?
– Я тут. Я готовий. Готовий грати, і хочу грати. Це дуже хороший клуб і команда. Для мене це вагомий крок у кар’єрі. Побачимося, хлопці!