Англія, 17-й тур. Челсі – Шеффілд Юнайтед 2:0. Мудрик – з перемогою

Маурісіо Почеттіно буквально злегка здивував вибором свого стартового складу і ризикнув посадити на лаву для запасних Енцо Фернандеса, тобто гравця, який виходив у старті буквально в кожному матчі Прем'єр-ліги з моменту переїзду на «Стемфорд Брідж» минулої зими. На лаві для запасних у «синіх» також опинився Крістофер Нкунку, який все ще не грав за «синіх» в офіційних матчах з моменту свого трансферу влітку. Аргентинський спеціаліст хотів якось розкрити низький блок суперника і зробив ставку на трійку атакувальних гравців під форвардом Мудрик-Палмер-Стерлінг. Наскільки це була вдала ідея? Давайте розбиратись.

 Команда Кріса Уайлдера приїхала грати у свій фірмовий футбол з низьким блоком та разючими контратаками за кращої можливості і подібний суперник максимально неприємний для нинішнього «Челсі», адже лондонці просто не вміють грати проти подібних колективів. Перший тайм цієї зустрічі став чудовим тому підтвердженням.

Все, що відбулось у першій половині, можна охарактеризувати фразою «як горохом об стіну», адже господарі поля володіли м'ячем, навіть непогано пресингували на чужій половині поля, швидко повертаючи собі круглого, непогано також діяв Михайло Мудрик на правому фланзі, роблячи передачі на хід та забігання, але ніщо з цього не допомогло «синім» нанести бодай один хороший удар по воротах ФодерінГема. Тобто не було моменту, щоб якусь спробу можна було б назвати небезпечною. То останнього пасу не вистачало, то удару, а ще Ніколя Джексон як головний любитель офсайдів у складі «синіх», від нього просто не вистачало якості.

Щодо гостей, то у них був один непоганий удар з-за меж штрафного майданчика від Арчера, втім м'яч пролетів повз ворота. Навіть цей удар виглядав гостріше ніж будь-які спроби «синіх» відкрити рахунок у першому таймі. Куди цікавіший футбол розпочався у другій половині зустрічі, коли на 54-й хвилині Рахім Стерлінг та Коул Палмер розіграли непогану комбінацію з проривом до штрафного майданчика. Рахім отримав пас від Палмера, увірвався до штрафного та прострілив вздовж воріт ФодерінГема, де в дотик звершив атаку той самий Палмер. Чітко, швидко і виважено, таких випадів і сміливих рішень дуже не вистачало у першому таймі.

А через 5 хвилин підопічні Маурісіо Почеттіно подвоїли свою перевагу і цей гол дійсно виглядав кумедно, враховуючи те, як всі учасники епізоду в один момент вимкнулись з нього. Закидання на Стерлінга, який боровся за м'яч і до кінця намагався нанести удар, втім його затримали захисники, м'яч відскочив до Палмера, але Рахім, як і оборона «Шеффілда», просто вимкнулись і не захотіли догравати епізод до кінця. Зате Палмер віддав пас на Джексона, який закотив круглого у пусті ворота з одного метру. Після перегляду ВАР гол зарахували, чому там всі були такі пасивні — питання. 2:0.

Все, що відбувалось після цього, було необов'язковим дограванням команд, які повністю все розуміли. «Челсі» не планував активно старатись та забивати більше, вони здобули результат і ще створили кілька своїх моментів, зокрема Армандо Броя не забив з метру по пустих воротах. Але ніхто не виглядав особливо засмученим з цього приводу. Щодо гостей, то їм не вистачало сил та якості для ймовірного камбеку.

Почеттіно може бути задоволений результатом, але якщо він хоче запитати вболівальників «Челсі», чи була ця перемога переконливою, то відповідь буде «ні». Важливі три очки для «синіх», тут беззаперечно, але до гри залишаються питання. До слова, дебюту Нкунку ми так і не побачили, тому будемо чекати далі.

ЧЕЛСІ – ШЕФФІЛД ЮНАЙТЕД – 2:0
Голи: Палмер (54), Джексон (61).
Челсі: Петрович, Дісасі, Сілва, Бадіашиль, Колвілл, Кайседо, Галлахер, Стерлінг (Броя, 75), Палмер (Маатсен, 90+4), Мудрик (Фернандес, 69), Джексон (Гюсто, 90+4).
Шеффілд Юнайтед: ФодерінГем, БоГл, Ахмедходжич, Трасті, Лоу, Соуза, Макеті, Хамер (Бен Сліман, 80), Брукс (Осула, 58), Арчер, Макберні (Норвуд, 67).
Попередження: Галлахер (52) – Макеті (42), Хамер (63), Лоу (74).