Илиев: «Болгария – не Бразилия»

Захисник луцької «Волині» Валентин Ілієв та донедавна – збірної Болгарії (23 матчі за «зелено-білих») розповів про суперника збірної України.

– Валентине, розквіт болгарського футболу прийшовся на середину дев’яностих. Потім були ще кілька спалахів, останній із яких – потрапляння до фінальної частини Євро-2004, який Болгарія провалила. Після цього на чемпіонати світу та європейські форуми болгари не проходили. Чому не з’являються нові Стоїчкови, Балакови та Костадінови?
– Питання – глобальне, а тому дати однозначну відповідь непросто. У Болгарії також ніхто не може знайти пояснень. Були, звичайно, певні передумови для кризи: негаразди у вищому керівництві нашого футболу, неспроможність функціонерів знайти між собою спільну мову. Мабуть, через таку кризу проходить кожна національна збірна…

– Передумови для виходу з неї є? Іншими словами, вдалий старт у кваліфікації до чемпіонату світу й нічия з італійцями – це не випадковість?
– Однозначно – ні, бо є серйозні зрушення в бік до нової, кращої збірної. Ці зрушення пов’язую, передовсім, із персоною нового головного тренера. Любослав Пенєв відносно недавно став на чолі нашої команди, тож не маю сумнівів, що він зможе вивести болгарську нацзбірну на новий рівень.

– Логічне запитання: за рахунок чого?
– Професіоналізму! Пенєв – про­фесіонал у всьому, починаючи від страви, яку споживають футболісти, та закінчуючи тактичними нюансами. Він – молодий фахівець, який уміє вчитися, але, водночас, Любослав уже накопичив чималий багаж знань. Пенєв – чудовий психолог, мотиватор, який ідеально розуміє гравців і знаходить із ними спільну мову. При цьому він здатний підтримувати досить жорстку дисципліну в колективі. Зізнаюся, що в майбутньому також планую стати тренером, і саме Пенєв буде моїм орієнтиром.

– Певне, йому доведеться будувати нову команду, адже старі лідери – Мартін Петров, Стілян Петров, Дімітар Бербатов – більше не гратимуть за збірну…
– Так, у нас – зміна поколінь, суттєве омолодження команди. Гадаю, вболівальникам слід набратися терпіння, зачекати.

– Ви, здогадуюся, потрапили якраз під омолодження колективу, адже востаннє, за моєю інформацією, на поле в складі збірної виходили два роки тому…
– У вас не зовсім коректна інформація, адже мене й після того викликали до збірної, тож відіграв кілька спарингів. Востаннє запрошували три-чотири місяці тому, коли збірну вже очолював Пенєв. Не викликають нині, бо на моїй позиції справді є кілька перспективних футболістів, яким трішки за 20. Це нормально, що ставку роблять на них, на майбутнє. Звучить банально, але прийшов час давати дорогу молоді.

– Кілька років тому збірною Болгарії керував легендарний німець Лотар Маттеус, але успіху не досяг. Що пішло не так у колись видатного футболіста, але не надто успішного тренера?
– Про Маттеуса не можу сказати нічого поганого. Він – хороший фахівець, зі своїм баченням та власними принципами, але… Знаєте, це, звісно, моя суб’єктивна думка, але склалося враження, що Маттеус просто не зрозумів наш, балканський, менталітет, а ми не зрозуміли відповідно німецький.

– Простими словами, футболісти з тренером не знайшли спільної мови?
– Можна й так сказати. Уважаю, що нашу збірну має тренувати болгарський тренер.

– Загалом, у вашій країні задоволені стартом кваліфікації ЧС-2014?
– Аякже! Усі сподіваються, що нарешті подолаємо цей бар’єр.

– Перед тренерським штабом стоїть конкретне завдання потрапити на мундіаль?
– Знаєте, ми – не збірна Бразилії, щоби декларувати за мету перемогу в будь-якому турнірі. Конкретної цілі немає. Тим паче, повторюся, нині будується нова команда.

– Хто лідер нинішньої «біло-зеленої» команди?
– Лідера, як такого, немає.

– Узагалі?
– Узагалі. У нас дуже дружний, сильний колектив, котрому не потрібні яскраві лідери. Наша сила – в команді.

– Припускав, що лідером назвете Валерія Божинова, хоча нині в нього суцільний регрес. Розкажіть, чому форвард, якому передрікали казкове майбутнє, нині без особливого успіху виступає за скромний «Лечче»? Читав, що в нього – дуже непростий характер…
– Якраз характер у Валерія – чудовий! Повірте на слово, бо знаю його дуже давно, товаришуємо, а тому запевняю, що всі плітки про нього – неправда. Справа в тому, що Валерій – дуже добрий, довірливий, а деякі люди цим користувалися… Не хотів би вдаватися в подробиці. Божинов – нападник грандіозного таланту, тож вірю, що він іще себе покаже.

– Ще один цікавий персонаж – натуралізований бразилець Маркиньос. У нас неоднозначно ставляться до легіонерів під прапорами нацзбірної. Яке ставлення до чужинців у Болгарії?
– Маркиньос – футболіст хороший, я пліч-о-пліч із ним провів не одну гру, тому знаю його можливості. Щодо ставлення до натуралізації, то говорити від імені всіх болгарських уболівальників не буду, а висловлю свою думку: вважаю, що в складі збірної Болгарії мають грати болгари. Те ж саме – щодо будь-якої іншої збірної.

Гліб КОРНІЄНКО