Гоменюк: «Играть будем для всей Украины!»

Нападник збірної України Володимир Гоменюк розповів про свої відчуття після повернення до лав національної команди країни, та настрій гравців перед відповідальним матчем із Польщею.
 
– Чи стало для тебе несподіванкою запрошення до збірної?
– Скоріше так, ніж ні. Не скажу, що я зараз у своїй найкращій формі, лише  на шляху до неї, тому більше здивувало.
 
– Кажучи про не найкращу форму, маєш на увазі те, що «Арсенал» не зміг провести повноцінної підготовки у зв’язку зі змінами, які відбувалися у клубі? Чи, можливо, наслідки твого ушкодження?  
– Більше, напевно, ушкодження, тому що я переніс операцію наприкінці листопада. Шість тижнів був на милицях, їздив до Німеччини, і лише наприкінці лютого почав тренуватися в загальній групі.
 
– Але весняну частину чемпіонату ти почав бадьоро зі своєю швидкістю, агресивністю та активністю, а це твої відомі якості форварда, привернув увагу тренерського штабу збірної.
– Так, я багато працював індивідуально, щоб встигнути підготуватися до чемпіонату, набрати свою кращу форму, тому що команда не тренувалася. Я намагався більш-менш добре підготуватися.
 
– Ти отримав виклик у непростий для збірної час. Після гарного результату в Англії − нічиєї, потім лише одне очко в двох іграх. І тепер у нас період «пан або пропав» в сьогоднішньому матчі. Як ти вважаєш, атмосфера в команді зараз напружена перед цим матчем, чи навпаки − атмосфера робоча і хлопці один одного підтримують, не даючи надто «завантажуватись» цим пресингом?
– Я думаю, що не стільки напружено, як відповідально, тому що всі футболісти розуміють важливість цього поєдинку − «гра за шість очок».
 
– Безумовно, матч дуже важливий і граємо з командою, яка доволі непогано виглядає і грає у себе вдома. Якої думки ти про поляків?
– М’яко кажучи, непоганої. Зараз у них, мабуть, найкращий склад за останні 15-20 років. Команда хороша, всі грають на високому рівні. Багато молодих футболістів, не вікових, тому з ними буде  непросто.
 
– Як, на твою думку, не дати їм зіграти у їхній футбол?
– Я думаю, що так, як казав наш тренер: максимальна самовіддача, боротьба на кожному клаптику поля. Тільки так можна не дати їм грати у їхню гру і нав’язати свою.
 
– Зайве казати, що кожен гравець, викликаний до збірної, мріє вийти у стартовому складі. Такі ж  і твої сподівання?
– Всі бажають, але всі не попадуть − нас тут – 24 футболісти. Кому тренер буде більше довіряти, хто буде у кращій формі, на його думку, той і вийде.
 
– Особисто ти морально, фізично та психологічно готовий?
– Звичайно, готовий.
 
– Захисники у збірній Польщі доволі високого зросту, тому там швидкий форвард, такий як ти, міг би знадобитися.
– Ще раз повторю: хто буде кращий, на думку тренера, той і вийде. Буде підсилювати гру, в залежності від ходу матчу. Можливо потрібно навпаки, за рахунку 0:1 зберегти перевагу. Залежить від того, як буде йти матч.
 
– Вчора ви мали змогу випробувати  газон. Яке враження справило  покриття?
– На перший погляд, газон справляє гарне враження, але коли на нього виходиш, він здається специфічним, дуже жорстким. Непросто  підібрати шипи до нього.
 
– Тут може бути перевага у господарів, бо все ж таки вони не вперше гратимуть на ньому, а для нас це – перша гра.
– Мабуть, так. Але для них воно таке ж саме, як і для нас.
 
– Цікавий факт: гра буде відбуватися під закритим дахом. В тебе таке бувало в кар’єрі, в офіційному матчі?
– Ні. Такого не було. І в багатьох наших футболістів таке вперше.
 
– Взагалі, дах дуже високо і над головами висять масивне  квадратне табло.  Які були враження від цього?
– Не відчувається, тому що нагору не дивишся, коли бігаєш. Увага на поле, на партнерів, тому не відчувається, що дах закритий. Навпаки, гарна атмосфера. Повітря не дуже прохолодне. Гарний стадіон.
 
– Кажуть, що коли закритий дах, тоді добре чути рев трибун, переважна більшість яких  вболіватимуть проти нас. Доведеться не зважати на це і дослухатися до тієї української вболівальницької громади, яка приїхала підтримувати рідну команду.
– Рев трибун не буде заважати, тому що всі футболісти грали на високому рівні із сильними суперниками, на різних стадіонах. Донецькі хлопці грали в Дортмунді, де стадіон набагато більший. Там також не тихо було. Це не буде заважати. Ми ж будемо грати для всієї України і для тих наших земляків, які будуть на стадіоні.
 
 –  2008 року ти  вже взяв участь у матчі проти збірної Польщі. Тоді у Львові ми виграли 1:0. У поляків  була зовсім інша команда. Чи надихає тебе  той факт, що ти вже перемагав збірну Польщі?
– Так, Кравченко забив гол у тому матчі. Я виходив на заміну, мав непоганий момент. Перемогли, але у них тоді була слабша команда, ніж зараз.
 
– Хочеться тобі побажати  вийти  у сьогоднішній  грі і реалізувати свій момент.
– Дякую, я би теж хотів, щоби так і було.