Эдмар: «В футболе нет целей, которых нельзя достичь»

Без перебільшення, Едмар входить до когорти найкращих гравців української Прем’єр-ліги.

Два роки тому прийнявши громадянство України, центральний півзахисник терпляче чекав свого шансу зіграти за «синьо-жовтих», а отримавши таку можливість, довів справедливість виклику до збірної. Відтак дві його гольові передачі у матчі з Ізраїлем уже сприймаються як закономірність.

– Матч з англійцями – це протистояння з досвідченим суперником, загартованим вирішальними іграми. Наш конкурент знає як демонструвати волю до перемоги саме у такі складні моменти. Відтак, крім відсутності травмованих і налагодженої гри, нам знадобиться ще щось для досягнення бажаного результату. Що це, на твою думку?
– Хотів би згадати один епізод. Перед матчем із Чорногорією чимало людей не вірили у те, що ми зможемо досягти такого блискучого результату. Напевне, є скептики й зараз. Але хочу Вам сказати, що у футболі немає цілей, яких не можна досягти. Якщо на полі є самовіддача і взаємозамінність, а команда виконує тактичну ідею тренера, такій команді нічого не страшно.
 
Головне – має бути переможний дух і віра у себе. Якщо ці якості є, колектив стає одним цілим. А Михайло Іванович знає як згуртувати колектив. От саме цей фактор й буде нашим козирем у грі.
 
– Михайло Фоменко постійно викликає тебе на збори національної команди. Довіра тренера – найважливіший момент у відносинах з тренером для будь-якого гравця…
– З Михайлом Івановичем ми свого часу працювали у сімферопольській «Таврії» два з половиною роки. Для нього не є секретом, що я віддаю грі все, що у мене є. Очевидно, він знає це і тому викликає мене. Крім того, особисто для мене виклик до збірної України – це особливе відчуття. Після десяти років життя тут, я не відчуваю себе чужим. Ця країна – дуже близька мені. І я дуже хочу, аби ми пробилися на чемпіонат світу.
 
– Символічний момент – той факт, що чемпіонат світу відбудеться на твоїй батьківщині. Кому-кому, а тобі ймовірність поїздки на домашній мундіаль має додавати незрівнянного натхнення …
– Не стану заперечувати. Це дуже важливо для мене особисто. Але у першу чергу – це має значення для України. Якщо нам вдасться цього досягти, я навіть слова зараз не знайду, щоби охарактеризувати що це буде! У нас є реальний шанс вийти на чемпіонат світу. Ми маємо вірити у те, що можемо цього досягти.
 
– Попередні матчі з командою Англії доводять, що ми можемо на рівних протистояти цій команді. Які твої враження від ігор з британцями, за якими ти спостерігав збоку?
– Це власне те, про що я говорю. Перед такими іграми завжди багато ажіотажу й побоювань. Люди навколо кажуть: «Ой, це ж Англія». Але гра розпочинається зі стартовим свистком. І якщо збірна України буде демонструвати самовіддачу, якщо у нас буде висока колективна швидкість, а ми, як і в попередніх матчах, будемо стояти один за одного, повірте, збірній Англії буде дуже складно. Такі ігри виграються до початку матчу. Дуже важливою є психологія: як ти налаштуєшся на гру, так і зіграєш.
 
– А додатковим гравцем стане уболівальник…
– Так, нам було дуже приємно, що попри таку сильну зливу, що випала перед грою з Ізраїлем, нас прийшли підтримати стільки вболівальників. Тому не сумніваємося, що на матчах із Сан-Марино та Англією буде аншлаг, і це стане додатковим плюсом для нас.