Сегодня 18 ноября 2019

Копенгаген – Мальме. Тренерський міст

Юрій КОРЗАЧЕНКО, «Футбольний клуб» (Мальме – Копенгаген)

Присутність шведського «Мальме» та данського «Копенгагена» в одній групі Ліги Європи варта уваги не стільки в спортивно-турнірному плані, скільки, насамперед, у географічному.

Якщо не брати до уваги протистояння в міжнародному форматі клубів з одного міста (лондонські «Челсі» – «Арсенал», мадридські «Реал» – «Атлетико», «Мілан» проти «Інтера», «Севілья» проти «Бетіса»), дуель цих представників сусідніх країн, очевидно, «найрідніша» та найтісніша в історії. Всього 30 неповних кілометрів відділяють столицю Данії від третього за населенням міста Швеції. Проте, навіть цю відстань важко відчути завдяки Ересуннському мосту, який з’єднує Зеландію зі Скандинавією.

Його будівництво й експлуатація – привід для згадки і про низку інженерно-архітектурних рекордів, і про деякі досягнення в сфері культури. Виринаючи з чотирикілометрового Дрогден-тунелю, 3510 метрів якого проходять під водою, потрапляєш на штучний острів Пебергольм – заповідник, де знаходять притулок і пасовище тисячі диких гусей.

Не дивно, що саме в подорож із цими птахами відправила свого Нільса лауреат Нобелівської премії з літератури Сельма Лагерлеф, яка викладала свого часу в школі для дівчаток у Ландскруні, неподалік від Мальме. До шедеврів сучасного кіно багато хто зараховує «Міст» – детективний дансько-шведський серіал, що розійшовся світом не тільки в мемах, а й у римейках.

Вочевидь, навколофутбольні паралелі супроводжували кожен такий мостовий трансфер більшості членів журналістської групи, що висвітлює черговий матч київського «Динамо». На відміну від гравців і тренерів команди, розквартированої в Копенгагені, нам довелося «жити на дві країни». Втім, і Олексію Михайличенку з підопічними через кілька тижнів міст долати доведеться – заради зустрічі з «Мальме» в п’ятому турі Ліги Європи.

З огляду на це роздуми про конструювання та розрахунки, казкову непередбачуваність і майже детективну інтригу напрочуд пасують нинішньому періоду історії біло-синіх і – конкретно – повторному побаченню з «Копенгагеном».

Зовсім небагато часу спливло після київської нічиєї цих суперників. Але динамівський актив поповнився кубковою перемогою над «Шахтарем». Перемогою – абсолютно заслуженою, яка засвідчила, що «Динамо» під орудою нового наставника схильне-таки до змін у кращий бік, зокрема, й тим, що робить висновки з власних прорахунків і застосовує це на практиці.

Як самі кияни виявилися не зовсім готовими до пресингу данців, так уже «Шахтар» був відверто ошелешений діями киян у зустрічі на «Олімпійському». Що, за великим рахунком, і стало передумовою підсумкового результату – попри вибрики Фортуни й Феміди.

Наразі – новий, не менш важкий і не менш відповідальний іспит. Новий нелегкий вибір динамівського тренерського штабу: яку команду явити на полі «Паркена» в четвер – а-ля «Копенгаген» київського штибу, а-ля вдосконалених самих себе тієї ж дати чи, може, ще один варіант – поки невідомий нам і точно несподіваний для господарів.

Зустріч із недолугим «Львовом» у національній першості навряд чи дуже допомогла тим, хто намагався зазирнути на кілька днів уперед. Хіба що зміцнила впевненість у тому, що «Динамо» – прогресує; що, незважаючи на щільний графік, гравці наближаються до балансу швидкості рухів і мислення; що відчуття близькості цієї гармонії приносить задоволення, а з ним приходить і успіх.

Наскільки правильні ці спостереження – зможемо пересвідчитися вже ввечері. Наперед застерігатиму від швидких висновків за будь-якого результату. Пригадаю 0:3 тут-таки, в Данії, п’ять років тому. Тоді «Динамо» Сергія Реброва, набравши впевнену ходу в сезоні, здобувши стратегічну перемогу над «Шахтарем» і впевнено розпочавши Лігу Європи, раптом отримало болючого «щиголя» від «Ольборга». Поразка – з тих, що трапляються з будь-ким, тоді, на мою думку, виявилася навіть корисною.

Анітрохи не прогнозую нічого подібного на «Паркені». Звісно ж, не хочу наврочити. Просто натякаю на те, що команда Михайличенка сьогодні – не просто на мосту між Копенгагеном і Мальме, вона на переправі між «десь в учора» і «тут, сьогодні», сподіваємося – на шляху до «завтра». А на переправі – ніхто не застрахований від несподіванок, іноді тут не працюють закони як логіки, так і фізики.

По гарячих слідах домашньої нічиєї з «Копенгагеном» Михайличенко зазначив: прагнули зробити великий крок до першого місця в групі, а зробили – маленький. Але ж – зробили! Тобто, поступальний рух наставник був готовий констатувати вже тоді, після гри, яка подовжила хвилю критики на їхню адресу.

Знов-таки розуміючи, що не так уже давно це було, не втримався, запитав Олексія Олександровича на прес-конференції перед матчем у данській столиці: чи готовий він відзначити якісь зміни, що їх пережило «Динамо» за період його роботи в колективі? Зміни – якісні, кадрові, ментальні.

«Гадаю, поки передчасно про це говорити, – відповів тренер. – Просто прагнемо грати в свою гру, виконувати те, що запланували на кожну конкретну зустріч. І, звичайно ж, намагаємося вигравати!.. Це шлях – крок за кроком, щабель за щабелем…»

Михайличенко, за всієї своєї відвертості й відкритості, досить виважений фахівець. Цьому навчили його футбольна доля, життєвий досвід і наставники, серед яких Валерію Лобановському нинішній керманич «Динамо» завдячує найбільше. На посаді головного тренера київського клубу кожне слово має свою вагу. Для підсумків і висновків – навіть проміжних – є свій час, вони обов’язково базуються на певному матеріалі.

Отже, тренерові – тренерове. А нам – своє робить. Напевно, ані Михайличенку, ані його підопічним, нецікаво було б прогресувати у вакуумі. Виклики, змагальний тонус – це для них. Про це зайве засвідчили і відеоролик від лави запасних з поєдинку проти «Шахтаря» (а з гірниками ж нове побачення – ось-ось!), і згадана прес-конференція, що відбулася в середу. Упродовж якоїсь чверті години ми побачили Олексія Олександровича і в захисті, і в нападі – свою природжену універсальність він традиційно вдало доповнює приязністю та харизмою, що саме її, здається, не вистачало деяким його попередникам.

Залишається сподіватися, ці чесноти людини, яка перебуває на тренерському містку «Динамо», опиняться серед визначальних факторів подолання командою Ересуннського мосту Ліги Європи, який неодмінно фігуруватиме в матеріалах колег принаймні до повернення наших земляків із Мальме 29 листопада. Та й решти переправ – також...

Фото – Олександр ПОПОВ (Dynamo.kiev.ua)

7 ноября 2019 17:00







Комментарии


Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.

Регистрация, Вход



Поделиться

Украина, 14-й тур. Олимпик – Александрия 0:0. Обзор матча

 

10 ноября 2019 22:41

Пресс-конференция Шарана после матча Александрия – Сент-Этьен (2:2).

 

08 ноября 2019 08:52

ЛЕ, 4-й тур. Александрия – Сент-Этьен 2:2. Обзор матча

 

08 ноября 2019 00:45