Смалійчук: «У «Карпат» буде тренер з яйцями»

Карпати зимують на 10-ій сходинці УПЛ. Це зовсім не той результат, який влаштовує керівництво клубу і, в першу чергу, вболівальників «зелено-білих». Упродовж першої частини чемпіонату львів’яни фрагментами демонстрували футбол солідного рівня, обіграли Динамо на «Олімпійському», видали неймовірну безпрограшну серію виїзних матчів, а Мар’ян Швед настріляв достатньо голів, аби стати одним із лідерів бомбардирських перегонів.

Але разом з тим було немало провалів: катастрофічна смуга домашніх поразок, 1:6 від Шахтаря, прохідний двір в обороні, несподівана відставка Жозе Мораіша, у якого, здавалося, почало щось виходити.

«Футбол 24» звернувся до віце-президента Карпат Олега Смалійчука із пропозицією оцінити пройдений етап, а також поінформувати, які зміни очікують на клуб вже у зимовий період.

«Можливо, з'явився новий хазяїн, який підкидає йому кістки»

– Найбільше досягнення та найбільший провал Карпат у першій частині чемпіонату: які вони, на твою думку?
– Я не вмію поділяти сезон на частини, провали чи досягнення. Для того й існує сезон, щоб підсумки робилися після його закінчення.

– Два тижні тому вже не вперше з’явилися чутки про твою відставку. Це був дим без вогню? Якщо так, то кому вигідно поширювати цю інформацію?
– Я вже говорив якось: чутки не коментую. Нехай це коментує той, хто їх розповсюджує.

– У тебе вистачає критиків. Зі свіжого – тебе критикує Тарас Павлів, колишній лідер ультрас Карпат. Ви знайомі? Що ти можеш йому відповісти?
– По-перше, собаки гавкають, а караван іде. На жаль, це невід’ємна складова будь-якого процесу. По-друге, я не впевнений, що знаю особисто цього персонажа, і тим більше не впевнений, що мені потрібно витрачати на це час. Можливо, свого часу, його відтерли від годівниці. А, можливо, з'явився новий хазяїн, який підкидає йому кістки.

– Які закиди – найбільш необгрунтовані? Які тебе найбільше зачіпають?
– Мене може зачепити, а отже зробити сильнішим, тільки критика авторитетних у європейському футболі людей. На щастя, українські кишенькові експерти з відомих тобі футбольних аналітичних (в лапках) програм, не є для мене авторитетами. Вся країна знає, кому вони прислужують. Те саме стосується і горе-журналістів на інтернет-порталах.

«Любителів «руського міру» будемо клеймувати, як це робили із нацистами у фільмі «Безславні виродки»

– Найкращий гравець Карпат-2018 – це, безперечно, Швед. Ти не розглядаєш варіантів із Динамо та Шахтарем. Але чи був вже предметний інтерес до Мар’яна від тих чи інших іноземних клубів?
– А ти сам як думаєш? Всі знають, як я працюю на трансферному ринку. Усі ці інформаційні артобстріли – це не мій стиль. І що там пишуть в інтернеті – мені не цікаво. Буде короткий реліз: Швед чи хтось інший з Карпат в аеропорту вилітає туди або туди. І крапка. Або взагалі нікуди не полетить, залишившись у Карпатах. Час покаже.

– Якщо Швед прогресує, то Карраскаль – навпаки, регресує. Чому колумбієць – лише бліда тінь себе, весняного?
– Ставлення до Карраскаля – це взагалі дзеркало українського футболу. Від любові до ненависті у вітчизняному футболі – це навіть не півкроку, а набагато менше. Люди в Україні занадто радикальні та агресивні у своїх поглядах. Ще кілька місяців тому, влітку, мене прямо на вулицях хапали і просили викупити Карраскаля. Зараз усе навпаки.

Тому моя робота і полягає в тому, щоб не завжди керуватись думкою пересічних вболівальників. Ми, Карпати, вже добре десятиліття будуємо будинок. Потім, через половину сезону, приходить новий архітектор, на емоціях руйнуємо вже збудоване і починаємо будувати знову. І так з року в рік. Цього разу мені вистачить мужності не змінювати стратегію розвитку клубу. Так буде, допоки я перебуваю на цій посаді.

– Який спадок після себе залишив Мораіш? Що змінилося у тренуваннях команди і в підході до роботи?
– Я не хочу говорити про людину, якої вже нема у клубі. Мене цікавлять Карпати в майбутньому, а не в минулому.

– Чому повернули Бойчишина, якого звільнили на початку сезону?
– Олег Бойчишин, насамперед , великий професіонал і дуже порядна людина. У скрутну хвилину я завжди можу на нього покластися. Радий, що такі люди є в клубі.

– Двічі упродовж року Карпати потрапляли в неприємні скандали через симпатію своїх гравців до ідолів «русского мира». Якими словами та методами ти їм вправив мізки? І що чекає на футболістів, якщо ситуація повториться?
– Надіюся, ситуація не повториться. Інакше любителів «руського міру» будемо клеймувати, як це робили із нацистами у фільмі «Безславні виродки». Пробачити можна навіть зневагу до емблеми клубу, але не зневагу до Батьківщини та її історії.

«Бачуся із Димінським набагато частіше, ніж ти думаєш. І мені це справді в кайф»

– Ти на постійному зв’язку із Петром Димінським. Бачився з ним, зокрема, у Польщі. Як президенту Карпат живеться на чужині?
– Я бачуся з ним набагато частіше, ніж ти думаєш. І мені це справді в кайф. Людина щиро любить Карпати і український футбол – набагато більше, ніж значна частина популістів українського футбольного товариства. Я не погоджуюсь із Димінським у багатьох питаннях, але потрібно визнати, що без нього не було б зараз футболу у Львові. Петро Петрович має складний характер, завтра може встати не з тієї ноги і звільнити мене. Проте його життєві принципи про чесність щодо футболу викликають у мене щире захоплення.

– Що ти думаєш про українську футбольну господарку? Минулого тижня клуби УПЛ забракували формат із 16 команд, хоча Карпати виступали саме за цей варіант. Чому майже всі бояться розширення?
– Карпати, перш за все, виступали за конструктивний діалог, щоб потім вже разом приймати адекватні рішення. Це я про перший збір. Але, на жаль, деяким клубам просто заборонили виходити з дому. Особисто мені, як керівнику, це вигідно, бо тепер я маю лише один номер телефону замість шести клубів, які не приїхали, і точно знаю, кому телефонувати у випадку необхідності.

Щодо футболу, то це взагалі – грьобаний цирк. Одні їздять на євробляхах і не можуть потрапити у Будинок футболу. Інші, маючи тільки один автобус, приймають рішення щодо вступу клубів за інфраструктурою... Ще є красені, які взагалі невідомо як з'явилися у Прем’єр-лізі. Люди ж в країні все бачать і розуміють. Рано чи пізно народ або взагалі заб’є на футбол, або буде справжній «футбольний Майдан», і багато дуп всі разом не коштуватимуть навіть двох євро.

– Наскільки зміняться Карпати взимку 2019-го? Хто піде? Чи буде підсилення провального захисту? Орієнтація – на українців, чи варто очікувати нових легіонерів?
– Карпати якщо і зміняться взимку, то тільки щодо заданого напрямку. Конкуренція – це виживання і прогрес. Я сам не тільки вижив у чужій країні, а й чогось досягнув. Зараз бачу, що деякі наші вихованці здатні також не тільки вижити, але й допомогти своєму рідному клубу. Тому на перші збори поїде як мінімум шість наших вихованців. До кінця січня точно не буде ніяких придбань.

– А як щодо нового головного тренера? Це буде іноземець чи українець? І взагалі – він буде?
– Головний тренер у Карпатах перш за все повинен вміти працювати під шаленим тиском. Ми не працюємо з адмінресурсом і не платимо суддям. Ми не хочемо мати своїх експертів і коментаторів, нам не потрібно відбілювати поразки.

До 15-го грудня я чекав відповіді від Йовічевіча. Гарно говорити він вміє, але поставити своє Все на Карпати, як це зробив я, він не захотів. 16-го грудня я вже вів переговори зі своїм другом Пако Хемесом. У цього чувака яйця більші, ніж наші тренувальні м’ячі. Після тижня перемовин також не склалося. Тренер – буде, повірте. Крутий, з яйцями, який відстоюватиме свої футбольні ідеї. І він буде крутіший від тих, хто не погодився на нашу пропозицію.

– Який результат вимагатимеш від команди, зважаючи на теперішнє 10-те місце, 7-очкове відставання від топ-6 і всі інші проблеми?
– Для чого люди ходять у кіно чи в театр? На результат чи на шоу? Результат можна і в інтернеті подивитись, правда? Ще в античній літературі Лев – це завоювання територій і ознака сміливості. При мені Карпати не будуть грати в автобус і на результат – це однозначно. Або ми, точніше я, помремо як гладіатори, пішовши проти системи, або Карпатам потрібен інший керівник.