Тренер «Металлиста 1925»: «Хочется выйти в Премьер-лигу»

Тренер «Металіста 1925» Роман Романов відповів на кілька питань прес-служби клубу, розповівши, чим займається у період карантину, а також згадав, як вперше приїхав на клубну базу до Високого.

– Романе Олександровичу, як у вас справи? Чим займаєтеся під час карантину?

– Доброго дня! Одразу після оголошення карантину поїхав до Запоріжжя, де зараз і знаходжусь. Практично весь час перебуваю вдома з родиною, приділяю увагу сину, спілкуюсь із батьками. Дивлюся серіали та різноманітні футбольні матчі. Взагалі-то, із задоволенням переглядаю поєдинки «Металіста 1925». Зараз роблю це не заради аналізу, як протягом сезону, а для естетичного задоволення. Влітку та восени було багато яскравих ігор, чому свідчить хоча б перше місце за підсумками першого кола змагань. До посилення карантинних заходів їздив на рибалку, де відпочивав у тиші та спокої. Зараз, звичайно, майже весь час сиджу вдома.

– Мабуть, ще кілька тижнів тому було бажання якомога скоріше повернути позиції у таблиці...

– Таке бажання є і зараз. Коли стало зрозуміло, що наприкінці березня сезон навряд чи відновиться, було трохи прикро, адже дуже хотілося якомога скоріше розпочати чемпіонат. До того ж, зимові збори ми провели досить плідно. Хочеться вийти до Прем'єр-Ліги, сподіваюся, незабаром нормальне життя повернеться. Не секрет, що і тренери, і футболісти дуже скучили за футболом.

– Коли Уряд України оголосив про загальнодержавний карантин, до гри з «Металургом» залишалося трохи більше тижня. Суперника вже почали аналізувати?

– Звичайно, ми – тренерський штаб – готувалися до матчу у звичайному режимі. Зібрали різноманітну інформацію про «Металург», проаналізували кожного футболіста та почали розбирати їхні матчі під час зимових зборів. Зараз переживаємо такий собі футбольний голод.

– Зараз робота не зупинилася?

– Ні, ми працюємо дистанційно. Футболісти регулярно отримають завдання для індивідуальних тренувань, а тренерський штаб обговорює подальший план роботи. Але конкретику з цього питання зможемо повідомити лише тоді, коли дізнаємося дату початку тренувань.

– Давайте згадаємо найяскравішу подію літньо-осінньої частини сезону…

– Знаєте, запам'яталося багато чого. Звичайно, відзначу перемогу над «Інгульцем». Вона була першої для нового тренерського штабу, від того і більш хвилюючою. Хороші матчі ми зіграли проти «Волині», «Оболоні», Авангарду», виїзний із тим самим «Інгульцем». Це те, що перше можу назвати. Звичайно, цікавим був матч із «Минаєм», думаю, якби не два вилучення, ми би точно не програли. Повторюся, багато матчів зараз переглядаю із задоволенням.

– Ми згадали перше коло змагань. А розкажіть, як вперше опинилися на базі у Високому?

– Було це 20 червня – наступного дня після того, як керівництво клубу затвердило Андрія Демченка головним тренером команди. Зранку ми з Євгеном Пісоцьким були у Харкові, а вже вдень провели і перше тренування. Відзначу, що у Високому створені максимально комфортні умови для роботи команди, за що окрему подяку хочеться сказати на адресу керівників та засновників клубу. Команда протягом року має все для плідних тренувань та різноманітних відновлювальних процедур. Для футболіста це дуже важливо!